Україна як багатонаціональна держава стала домівкою для представників 130 етнічних груп...
Україна як багатонаціональна держава стала домівкою для представників 130 етнічних груп. Сфера міжнаціональних відносин дуже чутлива, тож питання забезпечення прав нацменшин Президент України тримає на постійному контролі. «Толерантному ставленню потрібно навчати ще у школі. В цьому контексті краще повинні працювати заклади системи освіти, виховувати молоде покоління у дусі терпимого ставлення до представників інших культур та традицій,» — наголосив глава держави під час виступу на засіданні Громадської гуманітарної ради
Аліна ЛЕБЕДЮК
Нещодавно у Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Впровадження європейських стандартів протидії ксенофобії та расизму з метою реалізації етнокультурних потреб національних меншин» за участі заступника голови облдержадміністрації Олександра Курилюка та проректора з виховної роботи університету Ірини Констанкевич. Обговорити актуальні питання та ухвалити спільні рішення, котрі згодом направили у відповідні органи влади, прийшли керівники регіональних культурних товариств (зокрема, польського і російського), громадських організацій, науковці Лесиного університету. «Круглий стіл» в СЄНУ став підтвердженням того, що на Волині органи влади, представники громадськості та вищої школи уважно й відповідально ставляться до вирішення найчутливіших для всіх націй і народів питань, зокрема тих, що стосуються мирного співіснування людей у сучасному світі. — Дискусії на цю тему завжди будуть гострими та непростими, тому ми спільно маємо оцінити ситуацію і вирішити, яким шляхом іти далі, — наголосив Олександр Курилюк, відкриваючи засідання. — Зрозуміло, що на цьому шляху будуть проблеми. Але головне, що відтепер ми не боїмося говорити про них вголос. — Не можна стверджувати, що ми одразу виправимо ситуацію і позбудемося цих проблем, особливо на побутовому рівні, — вважає доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин університету Наталія Романюк. — Треба розуміти, що наслідком змішання рас завжди є певний дискомфорт, який відчувають представники нацменшин у щоденному житті. Хоча, наприклад, на нашому факультеті навчаються два африканці — і у них немає жодних проблем з українськими студентами, а навпаки — підвищений інтерес до них. На «круглому столі» також обговорювалися актуальні проблеми ромської національності, до якої в нашому суспільстві існує деяка неприязнь. Поліпшити ситуацію має на меті лібералізація Європейським Союзом візового режиму для України. Для її реалізації Указом Президента України схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, мета якої — створити всі умови для покращення соціально-економічного становища представників ромської національності, забезпечивши рівні права і можливості, доступ до системи соціальних послуг та участь в усіх сферах суспільного життя держави. Дієвим тестом на перевірку щодо расової нетерпимості стало для українців Євро-2012. Коли на територію держави почали масово прибувати футбольні вболівальники з різних країн, наші громадяни продемонстрували гідну європейця поведінку. — Конфлікти на грунті відвертих ксенофобських проявів були поодинокими, — зазначила професор, завідувач кафедри країнознавства і міжнародних відносин СНУ ім. Лесі Українки Наталія Коцан. — Як показали дослідження, у Польщі траплялися випадки некоректного ставлення до представників темношкірої раси, в Україні — до мусульман. «Відсутність расизму в Україні доводить, що ми спочатку маємо розібратися в своїх проблемах, перш ніж вказувати на інших», — написав у своїй авторській колонці Олівер Холт, провідний журналіст популярного британського таблоїда The Daily Mirror. Він вважає, що потрібно вибачитися перед Україною за спотворену інформацію у світових ЗМІ напередодні чемпіонату, з приводу буцімто расистської поведінки футбольних фанів. Кореспондент висловлює свої думки, ділиться враженнями інших колег, які проїхали всю Україну, і не знайшли підтвердження расизму. Президент України Віктор Янукович в інтерв’ю газеті «Комсомольська правда» зазначив, що про незначний рівень міжнаціональної нетерпимості свідчить уже той факт, що в країні, де проживає 45 млн людей, протягом 2012-го правоохоронні органи зафіксували не більше 10 злочинів на ґрунті расової, національної та релігійної дискримінації. У 2011-му зареєстровано лише 5 таких злочинів. Чотири з них — за ст.161 КК України (порушення рівноправності громадян, залежно від їх расової, національної незалежності або ставлення до релігії), а один — за ст. 129 КК України (погроза вбивством). Офіційну статистику можна співставити із результатами моніторингу, який проводять громадські організації. Так, згідно з даними Євразійського єврейського конгресу, минулого року було зафіксовано 6 випадків правопорушень на ґрунті расової нетерпимості. А у першому кварталі нинішнього року правоохоронці зафіксували один такий злочин. Завершилося розслідування справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень у зв’язку з релігійними переконаннями (ст. 161 ч. 2 КК України), яку вже передано до судових органів із обвинувачувальним висновком. Рівність громадян перед законом у всіх сферах життя закріплено у низці статей Конституції України, кодексах та законах. Наша держава приєдналася до міжнародних угод, що регулюють статус етнічних груп. Зокрема, до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейської хартії регіональних мов або меншин, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доопрацьовується чимало інших законопроектів, що в майбутньому стануть підґрунтям для вдосконалення міжнаціональних відносин.
