Україна — знову серед найкращих на пісенному конкурсі «Євробачення».
Наша голосиста красуня Злата Огнєвич, яку виніс на сцену 235–сантиметровий велетень Ігор Вовковинський (на фото), за пісню «Gravity» отримала 214 балів, що гарантувало їй «бронзу» «Євробачення-2013».
Україна — знову серед найкращих на пісенному конкурсі «Євробачення».
Петро МАКАРЧУК
Як і пророкували букмекерські контори, перше місце у шведському Мальме впевнено виборола данська співачка Емелі де Форест. Її романтичну баладу «Only teardrops», яку виконувала босоніж, оцінили аж у 281 бал. А ось щодо другої позиції букмекери помилились. Адже Україну випередив Азербайджан із ліричним виконавцем Фаридом Мамедовим, якому Європа подарувала 234 бали (до речі, уже впродовж кількох років конкурсні номери азербайджанцям готує українська команда режисерів та хореографів). Натомість наша голосиста красуня Злата Огнєвич, яку виніс на сцену 235–сантиметровий велетень Ігор Вовковинський (на фото), за пісню «Gravity» отримала 214 балів, що гарантувало їй «бронзу» «Євробачення-2013». Заповітну «дванадцятку» Златі поставили Молдова, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Хорватія. Десяткою Україну нагородили Ізраїль, Сербія, Іспанія, Болгарія, Мальта, Естонія, Кіпр і Литва. 8 балів нам віддали Грузія, Греція, Бельгія… А ось росіяни поставили Златі лише 1 бал. Ми теж, щоправда, не дуже розсипалися перлинами перед їхньою виконавицею Діною Гариповою (5–е місце), нагородивши її 4 балами (натомість 12 очок віддали Білорусі, 10 — Азербайджану, 8 — Молдові). — Я знаю, що росіяни за мене активно голосували. Це просто їхні судді віддали мені 1 бал. Хай це буде на їхній совісті, але давайте не будемо сваритися, — не захотіла мусолити цієї теми 27–річна Злата Огнєвич і додала: — Результатом я задоволена. Цифра три — справді моє щасливе число, воно мене супроводжує всюди. Людям із цим числом необхідно всього добиватися особистою працею і не шукати легких шляхів до реалізації своїх мрій. Це про мене. Я ж лише з третьої спроби потрапила на «Євробачення», здобула тут 3–є місце. Зізнаюсь, у півфіналі ледве не впала з каменя, на якому виступала, — якимсь дивом втрималась в останню секунду. Але більше виступати на цьому конкурсі не буду. Вважаю, що «Євробачення» — це такий екзотичний фрукт, якого достатньо спробувати один раз у житті, щоб отримати приємний післясмак. Мені там дуже сподобалось. Цікаво, що популярний російський ведучий Андрій Малахов, відкриваючи обговорення конкурсу «Євробачення-2013» на ОРТ, прокричав: «5 место — это победа!». У нас воно, звісно, викликало усмішку. Але обговорення у росіян вийшло просто блискучим. Вони знайшли, здається, усіх можливих людей, які вели по життю Діну Гарипову з Татарстану. Навіть запросили до себе українських виконавців Таїсію Повалій і Настю Петрик — переможницю «Дитячого Євробачення-2012». Тим часом на українському Першому національному у жахливій студії перед ефіром сиділо кілька невідомих людей (ні Руслани, ні Ані Лорак, ні Альоши, ні Гайтани). Після фіналу ми взагалі почули лише один монолог ведучої Тетяни Гончарової. Вона хоч і була в темі, але «голова, що говорить», тим паче одна — швидко набридає. Тобто, на Першому національному все робилося, як завжди, — абияк. Та й у так званому обговоренні перед ефіром говорилося, що перемоги Україні не треба, бо ми фінансово не потягнемо проведення в себе «Євробачення». Цікаво, навіщо тоді їхати на конкурс, щоб не думати про перемогу? А якби Злата перемогла, адже номер у неї був справді одним із найкращих? Невже вітала б її одна Гончарова? Натомість, яке б місце не зайняли росіяни, вони подадуть це як чергову перемогу російського народу. Так було і цього разу — розповідали про європейський успіх 22–річної вагітної дівчини з російської глибинки. Ось у кого треба вчитися патріотизму! І професіоналізму. Хоча виступ нашої Злати був крутіший, ніж їхньої Діни.
