ЗМІНИ В ОСВІТІ — НА КОРИСТЬ ШКОЛЯРАМ

У волинських школах відлунали останні дзвоники — тисячі дітей краю міняють ранці на велосипеди та м’ячі на час літніх канікул. А невдовзі, після складання державної підсумкової атестації, близько 8 тисяч старшокласників області відгуляють випускні бали, щоб ступити на дорослу життєву стезю. Що чекає цього року на абітурієнтів і якими новинками здивують вчителі своїх вихованців після літнього відпочинку? Про це розповів в інтерв’ю «Волині-новій» начальник обласного управління освіти і науки Олександр ХОМИЧ...

Олексій МИКИТЮК


-Найактуальнішим для освітян, батьків, школярів і випускників є нагальність ухвали закону про вищу освіту. До якого із запропонованих нині законопроектів, на вашу думку, варто дослухатися нардепам?
— Як відомо, нині у парламенті зареєстровано три законопроекти про вищу освіту. Гадаю, найвдалішим є редакція групи депутатів Григорія Калетніка, Сергія Ківалова та Миколи Сороки. Чому? По-перше, автори законопроекту — колишні ректори вузів, професори та доктор наук, тобто вони — освітяни-професіонали найвищого ґатунку. По-друге, саме їхня редакція передбачає адаптацію закону в європейському просторі, відповідає світовим стандартам освіти. А це, безумовно, створює необхідні умови для визнання українських дипломів в інших країнах, академічність і професійність, а також можливість безперервного здобуття професії. І ще один важливий аргумент: цей законопроект не ламає уже сформований кістяк вищої освіти в Україні. Він розвиває напрацьовані позитивні моменти, адже (погодьтеся!) — ми таки маємо серйозний рівень вищої освіти. Звичайно, вона потребує модернізації, адаптації до сучасних європейських вимірів. Тому нагальність саме такого закону є очевидною… Я поділяю думку міністра освіти і науки Дмитра Табачника, який влучно сказав: «Немає жодного ідеального законопроекту». Треба брати за основу найліпший, а потім моделювати єдину систему — узгоджений варіант із урахуванням кращого з усіх трьох редакцій.
— Цього року на Волині до складання тестів ЗНО зголосилося майже 8 тисяч абітурієнтів. Чим відрізняється кампанія-2013 від попередніх?
— Суттєвих змін порівняно з минулими роками нема. Є моменти, на яких наголошує міністр освіти і науки: це графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання з найбільш затребуваних предметів — українська мова, історія, математика. Вони поставлені не першими, як було колись, а посередині. Це дає можливість основній масі дітей ліпше підготуватися до складання тестів. Бо їх не відсунули у кінець кампанії, коли абітурієнти вже втомлені. Вибрано оптимальний графік складання іспитів із урахуванням того, як із найменш популярних предметів тестуватимуться на початку кампанії. До речі, на Волині зросла кількість тих, які вибирають математику як предмет ЗНО. Про що це свідчить? Напевно, що та політика, яку проводить Міністерство освіти та науки щодо розширення держзамовлення на професії інженерного спрямування, точних дисциплін, інформаційних технологій, дає результат. Досі, скажімо, в нашій області найчастіше вибирали історію й, звісно, українську мову та літературу як обов’язкові предмети. Щодо новинок ЗНО-2013, то також варто відзначити вдосконалення змісту цьогорічних тестів. Вони стали зрозумілішими, доступнішими для сприйняття. Однак аж ніяк не легшими. Як на мене, сьогодні це найбільш ефективна система оцінювання.
— Три роки тому волинські старшокласники повністю перейшли на профільне навчання. А торік така схема впроваджена для учнів початкових класів. Чи надалі зміниться стандарт профільного навчання?
— Із 1 вересня на новий стандарт переходить базова школа з п’ятого класу, тобто в усіх закладах буде вивчення другої іноземної мови. Яку саме викладатимуть — вибирає колектив. Окрім цього, Міністерством освіти і науки розроблений новий типовий навчальний план нашої профільної школи. Він буде запроваджуватися теж із 1 вересня. Хочу зазначити: це дає можливість закладам враховувати  свій  матеріально-технічний  та кадровий потенціал і визначати профіль. Система навчання, яка діяла досі, більше регламентувала школи щодо кількості годин, вибору напрямку і таке інше. У новому плані фактично 50 відсотків годин від загальної кількості, які викладаються в 9, 10, 11-х класах, залежить від особистого вибору закладу.
— І ще одне нововведення — з 1 вересня у початкових школах запроваджується урок плавання. Чи є можливість у волинських освітян повноцінно його проводити?
— Що таке «урок плавання»? Це, насамперед, піклування про здоров’я і життя дітей разом із фізичним розвитком та здоровим харчуванням. Але мова йде не про підготовку плавців, а про навчання дітей елементарної поведінки на воді. Завдання просте — навчити дитину азам плавання, щоб уміла триматися на хвилях, не боялася водойми. Коли ж після таких уроків вона буде бездоганно плавати, матимемо лише плюс. Дай Боже, аби так сталося. Бо сьогодні більшість першокласників узагалі бояться води. А що коли хтось із них упаде у ставок чи річку? За українською статистикою, понад 60 відсотків дітей не вміють плавати. На жаль, на Волині ситуація не ліпша навіть попри те, що живемо в озерному краї. Тому впровадження цієї новини є актуальним. І головне завдання — максимально використати всі можливості для навчання дітей. Бо розуміємо: до 1 вересня не зможемо збудувати в області 16 басейнів, щоб створити умови хоча б у районах. Поки що навчатимемо учнів 1-4 класів у містах, де є відповідні закриті басейни, а саме: у Луцьку — у КЗ СДЮШОР плавання, КЗ ДЮСШ №1, ЗОШ №20, гімназії №21 та НВК №26, у Володимирі-Волинському — у ЗОШ №5, міському басейні, загальноосвітній спеціальній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів «ЦОСПП», у Ковелі — у ЗОШ №10, ЗОШ №13, КЗ ДЮСШ імені Кондратовича, у Нововолинську — у ЗОШ №6. А що буде з дітьми у сільській місцевості? Наголошую: потрібно скористатися нагодою і під час літнього оздоровлення школярів у дитячих таборах учити їх елементарним навикам поводження на воді.
— На Волині вперше запроваджуватимуть інтерактивне навчання школярів. Які його переваги і чи буде воно постійним?
— Мова йде про два інтерактивні комплекси, які отримали за національною програмою «Відкритий світ». Поки що з 1 вересня експериментально навчатимемо семикласників Ковельської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 та Луцької школи-гімназії №21 імені Михайла Кравчука. Що дають такі класи? Якісні знання дітям, посилену підготовку до навчання у вишах, врешті — стимулюють бажання самостійно розвиватися за допомогою найсучасніших технологій. Адже до комплексів входять інтерактивні дошки, активатори поверхні, планшети, ноутбуки. Це крок у майбутнє, хоча навряд чи ми повністю відмовимося від класичних підручників. Бо новації теж мають свої плюси і мінуси. Однак більшість часу учні інтерактивних класів користуватимуться електронними засобами. За відповідного фінансування цю справу будемо розширювати.