Розвиток альтернативних енергетичних джерел і паливних ресурсів у регіонах задля екологічної безпеки держави — пріоритет у роботі уряду та влади на місцях...
Розвиток альтернативних енергетичних джерел і паливних ресурсів у регіонах задля екологічної безпеки держави — пріоритет у роботі уряду та влади на місцях. На цьому наголосив глава держави напередодні Всесвітнього дня захисту навколишнього середовища, який відзначаємо 5 червня. «Збереження довкілля та примноження національних природних ресурсів є довгостроковою стратегією подальшого розвитку України», — зазначив Президент
Андрій ПАВЛЮК
Розвиток вітчизняної альтернативної енергетики неможливий без паралельного зменшення споживання традиційних паливних ресурсів. Тому уряд вважає за необхідне спочатку спонукати населення та підприємства заощаджувати енергетичні ресурси. Красномовний факт: протягом 2010-2011 років в більшості областей України знизилося споживання дорогого російського природного газу. Натомість в усіх без винятку регіонах розпочалося масове застосування новітніх енергоощадних технологій. Це допомогло не лише зекономити сотні мільйонів державних коштів, а й вивільнити фінанси і закласти економічні підвалини для розвитку інфраструктури альтернативної енергетики. Скажімо, торік на Волині реалізовано понад 1360 енергозберігаючих заходів, у що вклали близько 190 мільйонів гривень — рекордну суму за останнє десятиліття. Наша область обійшла більшість регіонів, інвестувавши в енергетичне новаторство на 35 млн гривень більше, ніж попереднього року. Відтак вдалося досягти річного економічного ефекту у 85 млн гривень. — Можливості Волині є унікальними в порівнянні з іншими регіонами, — зазначає перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Башкаленко. — Маємо чи не повний перелік усіх можливих альтернативних джерел здобуття енергії. Вугілля, торф, розвинені лісову й деревообробну галузі, площі та особливості клімату для вирощування енергетичної лози, крупнотоварне тваринництво та птахівництво з сировиною для виробництва біопалива. Окрім того, маємо потужне підприємство, яке спеціалізується на виробництві твердопаливних котлів. Лише торік у краї замінено 117 котельних комплексів: змонтовано 97 твердопаливних, 13 газоспоживаючих та один електрокотел. Із газу на тверде паливо переведено 27 котлів. Реконструйовано котельні КП «Дубищенське ЖКП» в селі Дубище Рожищенського району із встановленням двох твердопаливних котлів «КАЛЬВІС — 400». На 4 котлах КП «Нововолинськтеплокомуненерго» впроваджені пальники СНТ, що дало змогу зекономити 1,4 млн кубометрів газу вартістю 2,6 млн гривень. У Ратнівському районі переведено з газу на тверде паливо 15 котлів. Технологічну установку для приготування щепи із відходів деревообробки та лісосіки для паливних бюджетних установ змонтовано в Шацькому районі. Щорічно вона виготовлятиме до 2 тис. тонн тріски. Подібна установка є і у Люблинецькій загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За два роки в області понад два десятки підприємств розпочали виготовлення альтернативних, зокрема й екологічних, видів палива. Загалом вони щороку випускають понад 26,4 тис. тонн гранул і пелетів. Як результат: у 2012-му на Волині спожито 96 тонн пелетів, 860 кубометрів тріски та використано 600 кубометрів відходів деревообробного виробництва та лісосіки. А вже наступного року передбачається суттєве зростання обсягів виробництва паливної тріски, зокрема енергетичної лози — найдешевшого різновиду альтернативного палива. Наприклад, на Горохівщині успішно працює підприємство «Салікс Енерджі», яке нинішнього року висадило в районі енергетичну лозу на 318 га орендованих земель. Загалом висадили в області понад 800 га енергетичної лози. Обсяги щороку збільшуються: у 2011-му посаджено 105 га, у 2012-му — 213 гектарів. Перша промислова партія продукції очікується в грудні 2015 року. Плановий обсяг збору енергетичної лози — 12 тонн із 1 гектара, або 3816 тонн зі всієї площі. — Сьогодні влада, інвестори, науковці та виробники узгодили механізми активного впровадження в обіг цього альтернативного виду палива, — каже перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Башкаленко. — Зокрема, виробник котлів для твердого палива — ковельське підприємство «Волинь-Кальвіс» — береться спроектувати спеціальні моделі опалювальних агрегатів для використання саме паливної тріски. Цей завод виготовляє твердопаливні котли і плити різних модифікацій з надзвичайно високим ККД, автоматизованими процесами та вигідною ціною для вітчизняного споживача. Уряд стимулює інвесторів споруджувати біогазові станції. І вже торік агропромислова група «Пан Курчак» спільно з німецькою асоціацією виробників біогазу створили підприємство «Агроенерго-трейд». Воно реалізовуватиме спільний українсько-німецький проект із будівництва двох біогазових заводів. Уже розроблено техніко-економічне обґрунтування та надана комерційна пропозиція щодо будівництва подібних заводів у селищі Турійськ і місті Нововолинську. У краї ухвалена регіональна цільова програма «Питна вода», яка передбачає реконструкцію чи модернізацію існуючих систем водопостачання, а також будівництво нових. Нині всіма виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад і райдержадміністраціями розроблені відповідні місцеві програми. Для їх реалізації область отримала з держбюджету майже 10 млн гривень, іще 3,3 мільйона було спрямовано на ці потреби з місцевого бюджету. Відтак проведено перший етап модернізації технологічної системи станції водопідготовки в Луцьку, реконструйовано системи знезараження питної води на Дубнівському водозаборі. Також введена в експлуатацію новозбудована станція знезалізнення питної води для населення Гіркополонківської та Баївської сільських рад Луцького району. На «Ковельводоканалі» проведено реконструкцію фільтрів знезалізнення питної води. Тобто, близько 215 тис. споживачів, а це майже чверть населення області, отримали якісну питну воду. — На конкурсну комісію Мінрегіонбуду торік Волинь подала 26 проектів на загальну суму понад 100 мільйонів гривень, — зазначають в облдержадміністрації. — Це 16 проектів на водопостачання і 10 — на реконструкцію та будівництво централізованих систем водовідведення. До речі, на реалізацію 24 проектів у 2013 планується використати 130 мільйонів гривень.
