ЮНИМ УКРАЇНЦЯМ — ДИВО-ВИШИВАНКИ*

Уже другий рік поспіль у нашому місті триває благодійна акція «Подаруй дитині вишиванку», яка спрямована на пробудження таких найвищих людських якостей, як співчуття, альтруїзм, гуманізм, милосердя і має позитивний резонанс серед громадськості. Ініціаторами акції є Луцький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Луцької міської ради та магазин-салон «Волинський сувенір». Спонсором виступає благодійний «Фонд Ігоря Палиці — Новий Луцьк». Торік вишиванки стали подарунками більш як двом сотням дітей-сиріт, а цього року їх отримають майже сто дітей з особливими потребами. Акція проходить у три етапи: перший приурочений до Міжнародного дня захисту дітей (1 червня), другий – до Дня Незалежності (24 серпня) і третій – до Дня Святого Миколая (19 грудня)


Дарина ОЛЕКСАНДРОВА


Автором ідеї, співорганізатором і партнером акції є салон–магазин «Волинський сувенір» (Ілона та Галина Млинарські). Ілона розповідає, що ця ідея виникла у неї три роки тому, коли під час вручення дипломів за перемогу в номінації «Найкращій родині» (у конкурсі на кращу вишиванку до Дня Незалежності), споглядаючи гордість батьків, подумала про тих, хто не може собі дозволити купити вишиванку.
— Довго шукали спонсорів, звертались у прямому ефірі на телебаченні до усіх небайдужих, — розповідає вона. — Відгукнулись майстрині–вишивальниці, нас охоче підтримав благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк». Ми працюємо за такою схемою: соціальні служби дають списки дітей, наші майстри з ними зустрічаються, знайомляться особисто, знімають мірки, враховують побажання дітей та їхніх батьків або опікунів щодо кольо-рів. Пошив здійснює ательє «Кравчиня» (директор Галина Гнітецька). Потім наші вишивальниці безкоштовно працюють над оформленням сорочок. Свої вироби вони дарують дітям особисто. Так, на наше переконання, передається особлива енергетика: від майстра, його виробу – до дитини.
Прикметно, що серед тих, хто відгукнувся на заклик долучитися до благородної справи, – люди різні за віком (від 17 до 80 років), статтю, соціальним статусом (студенти луцьких вишів, пенсіонери). Є навіть досвідчені і визнані майстри народної творчості. Це — Оксана Бойко, Олександра Харт, Оксана Смірнова, Олена Мисливець, Лілія Чоп, Галина Ференц, Раїса Федяніна, Ганна Ткачук, Віра Рябко, Ілона та Галина Млинарські, Олександр Шум. Особливо зворушує участь в акції Оксани Смірнової, яка хворіє на ДЦП. Дівчина уже вишила декілька сорочок. Людина з особливими потребами, вона краще за інших розуміє важливість добра, милосердя і гуманізму в сучасному світі.
— Діти задоволені, захоплений погляд їхніх очей – головна подяка нам за роботу, за співучасть у їхній долі. Ми бачимо втіху малечі від обновки й отримуємо моральне задоволення, що набагато вагоміше за будь–яку плату, — говорить Ілона Млинарська. — Траплялося навіть, що бабусі цілували руки майстриням. Це дуже зворушує!
Оксана Бойко з радістю відгукнулась на пропозицію взяти участь в акції, адже вважає, що «всі можуть зробити добро, варто лише цього захотіти». Таке бажання не залежить від того, який у тебе статус, матеріальне забезпечення чи становище у суспільстві. Воно не потребує великих зусиль і витрат. Але інколи людям легше кинути гривню у скриньку і пишатися собою, що долучились до благодійності…
Оксана вишиває сорочки, скільки себе пам’ятає. Її унікальні неповторні роботи знають в багатьох країнах світу — Чехії, Франції, Канаді, де вона пропагує волинські орнаменти та крій (сорочка з коміром). З часом вона почала розуміти, що її цікавить не лише механічне перенесення малюнка на тканину, а відтворення його автентичного значення. Адже ще давні слов’яни за часів трипільської культури оздоблювали свій одяг своєрідними малюнками. Тому тепер, обираючи візерунок для чоловічої сорочки, майстриня насамперед намагається з’ясувати, що означає той чи інший символ. Наприклад, одну із них, подаровану під час минулорічної акції, Оксана вишила за старовинним гуцульським зразком, запозиченим з альбому Олени Пчілки «Українські узори», яскравими енергетичними кольорами – червоним та чорним.
— Скільки коштують мої сорочки? – перепитує Оксана. – Кожна – два тижні мого життя, які дарую дітям! За два роки, упродовж яких триває акція, вишила 9 сорочок для маленьких лучан. А минулого навіть стала «обличчям» заходу «Подаруй дитині вишиванку», — підсумовує вона. — Багато хто цікавиться, яку винагороду маємо за нашу роботу. Скажу лише, що ми отримали набагато вартісніше за матеріальну оцінку нашої праці, — слова щирої вдячності від малюків.
Акція «Подаруй дитині вишиванку» підносить патріотичний дух маленьких українців», — переконана Оксана Бойко. І справді, за словами майстрині, діти з гордістю носять подаровані вишиванки, одягають їх не лише на свята. А одного разу, на Миколая, хлопчик навіть відчув справжнє тепло ручної роботи – «Мені в ній не холодно!».
Луцький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, очільником якого є Ліна Галан, фактично став посередником між сім’ями і громадськими організаціями, благодійними фондами. Один із найдієвіших — «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк». Він підтримує дітей з особливими потребами, сім’ї, які опинились у скрутному матеріальному становищі. Ліна Вікторівна називає таких хлопчиків і дівчаток «промінчиками нашого міста».
— Ми вболіваємо за наших підопічних і намагаємося впроваджувати європейські зразки соціальної адаптації, — каже вона. — Батьки в таких особливих сім’ях часто не мають можливості купити вишиванку – нашу національну гордість. Діти з особливими потребами обмежені у спілкуванні. І тому наше завдання – якомога більше приділяти їм уваги, допомогти повірити у себе. Акція, в якій ми беремо безпосередню участь, дуже потрібна. Вона спонукає громадськість бути толерантними, милосердними до тих, хто потребує допомоги. Вишиванка для наших діток стає символом національного виховання, патріотичних почуттів.
На думку Ліни Галан, справа, яку робить «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» – потрібна, людяна, адресна й конкретна.

На фото: Присутня на урочистостях мама народного депутата України Ігоря Палиці Тетяна Йосипівна привітала гостей свята.