ЧОМУ НЕОБХІДНЕ УКРАЇНСЬКЕ КОНСУЛЬСТВО У ЛЮБЛІНІ

Ексклюзивне інтерв’ю для “Волині” з Генеральним консулом України в Любліні Іваном Грицаком

— Минуло півроку з часу відкриття Генерального консульства України в Любліні. Скажіть, будь ласка, чим займається Генеральне консульство і які воєводства Республіки Польща входять до його консульського округу?
— Дійсно, минуло трохи більше півроку з того часу, як відкрито Генеральне консульство України в м. Любліні. Консульський округ Генерального консульства охоплює три східні воєводства Республіки Польща, а саме: Підляське, Люблінське та Підкарпатське. Генеральне консульство України в Любліні надає весь комплекс консульських послуг (постійний та тимчасовий консульський облік громадян України, які постійно або тимчасово проживають на території округу, обмін паспортів, видача довідок на одруження, свідоцтв на повернення в Україну тощо). Великий обсяг роботи співробітники консульства виконують по правовому захисту громадян та юридичних осіб України, налагодженню економічних, культурних, гуманітарних контактів у прикордонних регіонах України та Польщі.
— Чи можете ви навести конкретні приклади, які доводять, що Генеральне консульство України в Любліні є необхідною консульською установою?
— Доцільність відкриття консульської установи — це прерогатива держави, центральної влади тієї чи іншої країни. У витоків його створення були домовленості між Президентом України Леонідом Кучмою та Президентом РП Александром Кваснєвським. У даному випадку доцільність відкриття Генконсульства України, до речі, четвертої дипустанови на території РП, було пов’язане не тільки з інтересами України, а й з настійними проханнями місцевого автохтонного українського населення та польської місцевої і регіональної влади. Судіть самі: на території консульського округу проживає майже половина громадян Польщі українського походження. Після різних політичних акцій кінця 30-х — середини 40-х років минулого століття тут залишилось понад 500 кладовищ, церков, тисячі громадян України щорічно приїжджають відвідувати могили предків. Сотні молодих людей з України навчаються в десятках вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, у Любліні діє Колегіум польських і українських університетів, де навчається понад 150 аспірантів з України.
До Перемишля, Жешова, Любліна, Холма та інших міст щодня у різних справах приїжджають десятки тисяч громадян України, зрештою, з травня 2004 року східний кордон РП стане кордоном Європейського Союзу, що додасть роботі Генконсульства додатковий обсяг та відповідальність. Одна тільки цифра: з 10 вересня 2003 року, коли консульство почало приймати громадян, за його послугами звернулося понад 1,5 тисячі громадян України та Польщі. До консульства надійшло в минулому році понад 2,5 тисячі різних звернень, листів та документів. Про доцільність судіть самі. Можу тільки сказати, що керівництво Підкарпатського воєводства порушує питання перед центральною владою РП про відкриття українського консульства і у Жешові.
– Яке місце у діяльності Генерального консульства посідають завдання, пов’язані з присутністю у східній частині Польщі української діаспори?
– На урочистостях з нагоди відкриття Генерального консульства перший заступник міністра закордонних справ України О. О. Чалий серед інших поставив перед колективом установи і завдання надавати постійну практичну допомогу українським громадським організаціям на території консульського округу. Можу сьогодні з відповідальністю проінформувати, що така робота консульством ведеться. За цей час спільно з представниками українських організацій проведено святкування Дня незалежності, відзначено річницю голодомору в Україні 32—33 років, проведено заходи з нагоди 85-ої річниці Акта Злуки УНР із ЗУНР. У жовтні минулого року проведено в Більську Підляськім фестиваль української культури, День України на радіо Любліна, свято святого Миколая в Перемишлі, спільно з греко-католицьким приходом в м. Любліні готуємо урочистості з нагоди відкриття в Любліні рондо імені Є. Ковча, греко-католицького священика, в’язня Майданека тощо. Вважаю, що висловлю думку керівників українських громад, якщо скажу, що Генконсульство стало рідною домівкою для них та і всіх, хто до нас звертається.
– Крім виконання обов’язкових консульських функцій, ви, напевно, налагоджуєте економічні та ділові контакти між фірмами і підприємствами України та Польщі.
– Так, чимало часу і старань працівники консульства приділяють питанням налагодження економічного співробітництва між прикордонними регіонами України і Польщі. Цьому у значній мірі сприяє робота українсько-польської Міжурядової Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва, ІV засідання якої було проведено 4—5 грудня минулого року в Любліні. Слід відзначити також позитивний вплив на розвиток міжрегіональних зв’язків укладених на рівні областей України та воєводства РП угод про співпрацю, а також аналогічних угод між містами та районами всіх прикордонних областей України та РП. Прикладів тісної співпраці українського та польського бізнесу є чимало, і не тільки в прикордонні. Не хотів би детально на прикладах зупинятися, проте назву декілька польських фірм, які за нашою допомогою працюють або розпочинають роботу на Україні. Серед них будівельна фірма “Інстел”, фірми “Полбрікс”, “Кпріс”, “Біопал”, “Гаусткомпані”, турфірма “Анас”, завод “Сіпма”, фабрика “Протектор” та десятки інших.
– Знаю, що ви відвідали всі прикордонні переходи на західному напрямку українського кордону. Мені також відомий факт довгих черг для проходження паспортно-митного контролю. Чого в цьому напрямку можна очікувати для радикального виправлення ситуації?
– Так, я ознайомився з ситуацією на всіх контрольно-пропускних пунктах на українсько-польському кордоні, а їх на сьогоднішній день нараховується 12, якщо враховувати і залізничний транспорт. Після цього періодично буваю на окремих з них. Своє враження передав керівництву цих КПП як з української, так і з польської сторони, керівництву тих служб, які здійснюють свою роботу на переходах, а також поінформував своє керівництво. Враження різні. Там, де облаштований перехід, порядку трохи більше, проте черги вражають. Складається таке враження, що їх хтось навмисно влаштовує. Для чого це робиться, кожен з тих, хто часто перетинає кордон, здогадується. Що робити? Потрібно з обох боків будувати цивілізований кордон. На мою думку, без синхронізації законодавства та цінової політики України і Польщі уникнути нинішньої ситуації не вдасться. Ніякі фіскальні заходи не приведуть до кращої ситуації. Необхідно сідати за круглий стіл і радитись, виробляти взаємоприйнятні, компромісні рішення, адже мова йде про майже 10 мільйонів громадян України та Польщі і 3,5 млн. автомашин, які в 2003 році перетинали українсько-польський кордон.
– Це є перший контакт через пресу з жителями прикордонної Волині. Що на закінчення розмови ви б хотіли сказати читачам газети?
– Що б я хотів побажати синьоокій Волині, її невтомним трудівникам? Найперше — здоров’я всім та радості. Впевненості в тому, що ми разом збудуємо міцну і незалежну процвітаючу країну, яка займе належне їй місце в Європі і світі. А якщо ви, перебуваючи у гостях чи у справах в сусідній Польщі, не дай Бог, потрапите у скрутне становище, чи у вас виникнуть якісь питання, проблеми, знайте: ми готові прийти вам на допомогу, бо створені для вас.
Анджей ВАВРИНЮК, власний кореспондент “Волині” у Польщі.
Для наших зацікавлених читачів подаємо адресу Генерального консульства України в Любліні: 24-117 Lublin, ulica Kunickiego 24, telefon 48 81 5318889; fax 48 81 53 18 888.