Скільки було багатообіцяючих заяв з боку міністра освіти і науки Василя Кременя щодо Всеукраїнської програми “Шкільний автобус”. Але жодного разу не почули від міністра: а де брати гроші для придбання автобусів...
Скільки було багатообіцяючих заяв з боку міністра освіти і науки Василя Кременя щодо Всеукраїнської програми “Шкільний автобус”. Але жодного разу не почули від міністра: а де брати гроші для придбання автобусів. Хоч і виділяють певні кошти у бюджетах областей, а потім і в районах для підвезення дітей, але їх дуже мало. Ось і на Волині за останній час придбано, як мені сказали в управлінні освіти і науки, одинадцять автобусів для підвезення учнів до школи. Лише три з них уже були в користуванні, решта — нові. І все ж це навіть по одному автобусу на район не припадає. У зв’язку із зменшенням народжуваності школи-дев’ятирічки стають початковими, середні — дев’ятирічками, а, значить, дітям потрібно продовжувати навчання у сусідніх селах. Ось якого листа нещодавно одержала редакція з Маневицького району: “Шановна редакціє газети “Волинь”. Звертаються до вас жителі одного з найвіддаленіших сіл Маневицького району — Набруски. У 1996 році наша школа реорганізувалася з дев’ятирічної у початкову. І ось уже восьмий рік, діти, починаючи з п’ятого класу, мають навчатися у селі Нова Руда, де є середня школа. А це вісім кілометрів лісової дороги. Добираються наші діти до школи як хто може. Тому що автобус приходить у наше село лише три рази на тиждень і то о 6.30 ранку. Діти біля школи вже о 7-ій годині. А навчання у школі розпочинається о 8.30. А після уроків за будь-якої погоди взагалі мусять пішки йти. До кого ми вже тільки не зверталися за допомогою — і в районний відділ освіти, і в райдержадміністрацію, і навіть в облдержадміністрацію, а допомоги, на жаль, ніякої не отримали. Після зимових канікул нас ніби почули — відкрили новий рейс маршрутки. Тепер вона вже йде з Набруски не о 6.30 ранку, а о 4.52. Питається: о котрій годині повинні вставати наші діти, щоб їхати до школи? Вертається ця маршрутка, коли учні ще на уроках. І дітям знову або пішки треба йти за будь-якої погоди, або відпрошуватися з уроків. Ну коли ж нашим дітям усміхнеться “Шкільний автобус”? Мало того, що ми живемо у чорнобильській зоні, діти хворіють, то ще й боїмося за них, що мусять пішки ходити через глухий ліс. З повагою батьки Н. Мед, Т. Турик, Л. Шумік, С. Чміль та ще шість підписів”. У Маневицькому районі є потреба у підвезенні до школи 411 дітей. Як розповів начальник відділу освіти Микола Калюх, частину дітей підвозить до шкіл державний транспорт. Укладені відповідні договори і перераховується плата перевізникам. В іншому випадку використовують колишні колгоспні автобуси, приватних перевізників, а то й інший транспорт. На жаль, нових автобусів немає. Мало того, що дітей перевозять старим транспортом, то ще й без необхідної щоденної перевірки, допуску водіїв. Немає гарантії, що безперебійно у визначену годину цей транспорт неодмінно вирушить у дорогу. Трапляються поломки і тоді діти можуть не дочекатися автобуса, добираються пішки до школи. Особливо болюча проблема склалася у Набрусці. Не раз велися розмови з керівником організації “Маневичітрансавто” Миколою Горайчуком. Він посилається на те, що транспорт старий, вимагає ремонту, а, значить, коштів, і їх треба заробити. А рейси, які зв’язують кілька сіл, у тому числі й Набруску з Новою Рудою, збиткові. А тим часом додзвонилися з Маневицького відділу освіти до директора школи в Новій Руді Раїси Сергіївни Сачук. Вона із занепокоєнням розповідала про те, що до Нової Руди з Набруски мають щоденно добиратися 12 дітей, серед яких дуже мало старшокласників. З автобусом вічні проблеми. Мало того, що він рано привозить дітей до школи, так не відомо ж взагалі буде він чи ні. Пішки йти далеко, лісову дорогу ніхто не чистить. Перевізники з Луцька згідні змінити графік, але з умовою, що їм не буде заважати маневицький автобус. Він хоч і не відомо як ходить, але, коли на маршруті, то може забирати пасажирів у луцьких транспортників. Поки матеріал готувався до друку, зателефонував з Маневич інспектор відділу Володимир Чміль. Він повідомив, що угоду з “Маневичітрансавто” розірвано, знайдено порозуміння з керівником одного з луцьких транспортних підприємств Петром Драгуном, з перевізниками, і вони змінили графік руху маршрутки. Про це є відповідна угода. Віднині вона відправлятиметься щоденно з Набруски о 7 годині 20 хвилин. Згідні навіть біля школи забирати учнів після занять, але, щоправда, доведеться або їх початок зміщувати, або учням трохи чекати до наступного рейсу. Чому ж так довго не могли вирішити цю справу в Маневичах? Дуже прикро, що це не єдина подібна ситуація в області. А ми, буває, дивуємося, чому діти з сільських шкіл мають гірші знання за своїх міських ровесників, чому менше вступають до вузів. І коли так часто можна почути від керівників держави про їх велику любов до сільської школи, то дуже б хотілося, щоб вона проявлялася щоденно і не на словах, а на ділі. Анастасія ФІЛАТЕНКО.
