ЧИ ПОТРІБЕН ОПОЗИЦІЇ ЄДИНИЙ КАНДИДАТ УЖЕ В ПЕРШОМУ ТУРІ?

Два опозиційні лідери і в’язні сумління ― Юлія Тимошенко та Юрій Луценко ― заочно дискутують щодо того, чи потрібно опозиції вже у першому турі майбутніх президентських виборів висувати єдиного кандидата. Юлія Тимошенко вважає, що опозиція має починати перегони кількома колонами. Аргументи на користь такої думки вона виклала у нещодавньому інтерв’ю «Українській правді». Натомість Юрій Луценко вважає таку стратегію згубною. Свої аргументи він навів учора у редакції «Волині-нової» під час спілкування з журналістами газети та читачами (репортаж з прямої лінії ― незабаром)

Василь УЛІЦЬКИЙ

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО:
«Я наполягаю на тому, що висунення єдиного кандидата від опозиції вже в першому турі забезпечить обрання Януковича на другий термін. Чому я дійшла такого висновку?
По-перше, сьогодні ті, хто голосував за Януковича, розчаровані, ображені, розгублені і, найімовірніше, не збираються ні за кого голосувати на наступних виборах. Якщо ми власноруч не допоможемо Януковичу, його колишні прихильники на президентські вибори не прийдуть. Але ми намагаємося йому все ж таки допомогти й наполегливо вимагаємо висунення єдиного кандидата від опозиції вже в першому турі. Як тільки ми це зробимо, то миттєво відкриємо можливість політтехнологам Януковича знову, як завжди, поділити Україну на схід і захід навколо ідеології «руского міра».
Перешкодити такому сценарію може лише участь усіх лідерів опозиційних партій у першому турі президентських виборів. Це буде з боку опозиції децентралізована,  всепроникаюча система виборів «стелз» ― з відсутністю мішені, по якій можливо бити з крупнокаліберної пропагандистської зброї.
По-друге, якщо ми всупереч здоровому глузду все ж таки висунемо єдиного кандидата від опозиції в першому турі, ми гарантовано отримаємо 10-15% розчарованих українських патріотів, які не побачать у першому турі свого майбутнього Президента та не підуть на вибори, поповнюючи армію «проти всіх». Ніхто їм не доведе, що єдиний кандидат, який визначений у кулуарах Верховної Ради, є найкращим вибором. У першому турі треба бити по клановій «Сім’ї» з усіх працездатних гармат та в повну силу, без імітацій. Це дасть нам шанс мобілізувати максимум людей та отримати в першому турі сукупно за всіх опозиційних кандидатів удвічі більше голосів, ніж за Януковича.
Це і буде показник перемоги в першому турі. Після того всі лідери опозиції постануть перед суспільством у другому турі єдиною командою, яка публічно підтримає того, хто вийде до другого туру. Без сумніву, це призведе до синергії вищого рівня та дасть можливість кандидату від опозиції перемогти в другому турі перший раз в історії України з результатом 60―65%, що зробить фальсифікації неефективними. На жаль, у 2010 році такого не відбулося в другому турі, і вибори змогли сфальшувати. 7―10% фальшування вистачило для умовної перемоги Януковича.
Сьогодні для мене вже є очевидним, що Віктор Ющенко не зміг формально перемогти в другому турі у 2004 році не лише через тотальні фальсифікації, а й тому що він був висунутий ще в першому турі як єдиний кандидат і дав можливість Януковичу застосувати технологію розподілу країни на схід та захід.
Навіщо повторювати ці дитячі помилки? Лише наша революція врятувала ситуацію.
Я також переконана, що широкий опозиційний фронт у першому турі президентських виборів не дозволить владі піти на крайнощі: зняти єдиного кандидата з реєстрації під будь-яким аморальним приводом (наприклад, за непроживання в Україні останні десять років), відкрити абсурдні кримінальні справи або взагалі фізично знищити когось із них.
Без сумніву, проти єдиного кандидата буде застосована вся репресивна і пропагандистська машина режиму. Хочеться запитати: навіщо нам самим створювати для себе і країни ці проблеми? Навіщо так ризикувати, коли один з опозиційних лідерів гарантовано вийде в другий тур?

ЮРІЙ ЛУЦЕНКО:
«Мені дуже не хочеться дискусію навколо цього питання робити ключовою… Дуже неприємно, що ми сьогодні по-різному підходимо до формату участі опозиційних сил у президентських виборах. Але я був би поганим союзником Юлії Володимирівни, якби думав інакше і при цьому мовчав.
Вважаю, що на сьогодні йти опозиції на президентські вибори врозчепір ― неефективно. І кажу про це, аби потім не було соромно, що промовчав. Хоча у мене нема монополії на істину, і, напевне, лише практика покаже, хто був правий… Спробую деталізувати. Якщо Юлія Володимирівна права, то чому маємо йти лише трьома кандидатами? Давайте підемо ще більшою кількістю кандидатів! От учора дивився ролик  Ющенка «Я повертаюсь у політику». Це уже чотири кандидати ― ще більша мобілізація, ніж коли три. А Ляшко? П’ять кандидатів ― більша мобілізація, ніж чотири. А Катеринчук? Давайте 99 депутатів від «Батьківщини» зробимо кандидатами у депутати. Це максимальна мобілізація нашого електорату. Вам не здається це смішним? Мені здається.
Так, зареєструватись повинні представники усіх головних опозиційних сил. Це дасть змогу виставити одразу трьох членів комісії, спостерігачів, замінити якогось кандидата, якщо влада зніме іншого. Але залишитися має один.
Згадаймо 2004 і 2009 роки. Чому 2004-го ми перемогли через мобілізацію людей, а 2009-го програли? Бо в четвертому році у першому турі Ющенко йшов із Януковичем голова в голову. І тоді люди зрозуміли, що є шанс. Наші люди, сотнями років замордовані чужинською владою, повстають тільки тоді, коли відчувають шанс перемогти. У 2004 році вони його відчули, тому і проголосували, і вийшли на Майдан. А у 2009-му Юлія Тимошенко відстала від Януковича в першому турі на 10 відсотків ― через те, що було кілька кандидатів.
Тепер подивімося на сьогоднішню соціологію. Вона рік уже стоїть на місці. У Януковича ― 20 відсотків, у Кличка із Яценюком десь по 14―17, Тягнибока ― 5, Порошенка ― три з хвостиком. І що у нас вийде? Єдиний кандидат від влади в першому турі набирає 30 відсотків (рівень фальсифікацій буде 10 відсотків ― кажу як екс–міністр, бо саме стільки не дав сфальсифікувати на попередніх виборах, що, до речі, і стало однією з причин, чому опинився за ґратами). А Януковичу опонуватиме кандидат від опозиції із 15-відсотковим результатом, максимум 20-відсотковим. І ви гадаєте така різниця мобілізує електорат на боротьбу? Не думаю…
Так, шанс перемогти Януковича є у будь-якому випадку. Бо 80 відсотків українців проти нього ― така соціологія. Але йдучи однією командою та з одним кандидатом, ми отримуємо не шанс, а гарантію виграшу.
Звісно, висунення єдиного кандидата зачепить інтереси двох-трьох інших вождів. Але для сьогоднішньої влади уся опозиція ― це партизани, яких намагатимуться знищити. І уже це роблять. А ми при цьому ще будемо ділитися на фракції? Тому має бути моноліт. Бо лише моноліт опозиції може розбити моноліт влади.


ДО РЕЧІ
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ НА САЙТІ «ВОЛИНІ-НОВОЇ»:
ЧИ ПОТРІБНО ОПОЗИЦІЇ ВИСУВАТИ ЄДИНОГО КАНДИДАТА НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ УЖЕ В ПЕРШОМУ ТУРІ?
= Так, якщо це буде найбільш рейтинговий кандидат ― 22 %.

= Так, хай буде будь-який опозиційний кандидат, але ― єдиний ― 7%.

= Ні, народ у першому турі сам має визначити найсильнішого ― 63%.

= Ні, бо тоді конкурент єдиного опозиційного кандидата матиме більше часу і можливостей для його дискредитації ― 8%.