У редакції газети відбулась «пряма лінія» з колишнім міністром внутрішніх справ України, лідером громадянського руху «Третя Українська Республіка» Юрієм Луценком...
У редакції газети відбулась «пряма лінія» із колишнім міністром внутрішніх справ України, лідером громадянського руху «Третя Українська Республіка» Юрієм Луценком
Василь УЛІЦЬКИЙ
Юрій Віталійович відповідав на запитання журналістів та наших читачів, які телефонували у редакцію. Був говірким, прямим, самокритичним. Як завжди, багато жартував. Двічі у ході розмови у нього на очах виступали сльози. Першого разу, коли згадував дружину, яка щодня провідувала його у в’язниці, вдруге — коли мова зайшла про Помаранчеву революцію. Зізнався, що у найважчі хвилини життя вмикав фільм про Майдан, щоб побачити очі людей, які стояли на ньому. Найчастіше у розмові вживав два слова: ПЛАН і КОМАНДА. Вважає, що відсутність одного і другого призвела до поразки помаранчевих, а тому не хоче наступити на ці граблі ще раз. На кінець жовтня планує разом із експертами закінчити написання плану проекту нової країни. Прийшов у редакцію в компанії із колишнім головою Волинської обласної держадміністрації Володимиром Бондарем. Каже, що із колишніх губернаторів його шанує найбільше, а також екс–керівників Рівненщини Віктора Матчука та Івано-Франківщини Романа Ткача. А під кінець розмови несподівано вийняв пляшку віскі (чому — читайте нижче)… Пропонуємо читачам найцікавіші думки польового командира Майдану, які він висловив під час зустрічі
ПРО ДРУЖИНУ ІРИНУ Коли зараз запитують, як мене титулувати і представляти, кажу: називайте чоловіком Ірини Луценко (нардеп від «Батьківщини». — Авт.). Бо я їй завинив, і тому зараз працюю на посаді чоловіка. Іра як мій захисник у тюрмі була кожен день. Повірте, дорогого коштує, коли йдеш по зоні і тобі, міністру, зеки кричать у вікно: «Передай, як вони висловлюються, «уважуху» дружині, бо вона у тебе справжня!».
ПРО ТЕ, ЯК УНИКНУТИ «АБСУРДУ ТЮРМИ» Перші півтора року я сидів у камері на 9 квадратних метрів із «казковими» дверима (казковими, бо у них сім замків — як у казці). Вікно там ще у першу світову вибили, тому прокидався зі снігом на голові. Але більшим випробуванням було інше, — що за стіною сидить убивця двох міліціонерів, а держава поставила тебе на один юридичний і психологічний рівень з ним. У тюрмі для мене були дуже важливими кілька речей. У першу чергу підтримка дружини. Друге — це друзі. У мене спочатку були одиниці, потім десятки і на день народження — тисячі записок, листів і привітань людей, які вважали, що моя позиція їм потрібна. І третє — це книги, які дали змогу прожити ці 2,5 року за гратами дуже різноманітно. Я дійсно втікав у книжку. Звільнили, коли дочитував 307-му.
ПРО ПОТРЕБУ ПРОГРАМИ МАЙБУТНЬОГО Зараз живу у машині. Десь два з половиною місяці я присвятив перемовинам із лідерами опозиції, але зрозумів, що мого переконання у необхідності єдності, виставленні єдиної кандидатури на виборах вже у першому турі, оголошення публічної програми недостатньо. І тоді вирішив звернутися до людей. І мені здається, що вони підтверджують: так, у нас — апатія і зневіра, але вона викликана не тільки зрадами і помилками тих, хто був при владі, а й тим, що не чуємо від опозиції альтернативи нинішній деградації. Не розуміємо, як зміна прізвища президента змінить якість життя. Тому, щоб не обрати чергового кота у мішку, опозиція має представити конкретний план реформ. А також команду з лідером, які його втілюватимуть. Для Януковича, між іншим, американці теж написали пристойний план. Але цього мало. Бо важко уявити, що демонополізацією може ефективно займатись Василь Цушко чи брат Кузьміна. Щоб демонополізувати економіку, треба знайти такого «обезбашеного» голову Антимонопольного комітету, як Луценко, який готовий їздити на бетеері, аби виконати обіцяне.
ПРО ТЕПЕРІШНЮ ВЛАДУ Український режим ще страшніший, ніж у Росії, бо там Путін спирається на чиновництво і кадебістів, а в нас до цього додані ще бандити, які в кожній області є «смотрящими».
ПРО ТЕ, ЯКИМ БУДЕ НОВИЙ МАЙДАН Як польовий командир розумію, що правлячий режим не піде від влади тільки через переможну для нас арифметику в бюлетенях. Це спрацює лише тоді, коли буде переможна арифметика людей на вулиці. Я хочу загітувати півтора мільйона активістів. Пояснюю чому. Є 37 тисяч виборчих дільниць. Множимо на три — спостерігач, агітатор, член комісії. І ще множимо на 50 чоловік, які мають майданом стояти на кожній дільниці. Бо цього разу Майдан буде не у Києві, він має бути на кожній дільниці. Нам треба 1,5 мільйона людей, які знають свій маневр, не чекаючи вказівки вождя. Це колосальна робота, яку можна зробити, якщо люди відчують, що політика стосується їх. Це будуть не вибори, це буде війна. Дай Боже, щоб мирна.
ПРО ЮЛЮ Я просидів у тюрмі майже 2,5 року і вийшов, але у мене є комплекс вини за те, що сам на свободі, а Юля у тюрмі. Її звільнення не можна перекладати лише на європейців, які тиснуть на Януковича. Я глибоко переконаний, що українська опозиція, і я, і ви теж мають сьогодні самостійно тиснути. Якщо ви відчуваєте, що Тимошенко невинна — а це відчувають мільйони — то, як кажуть на Галичині, «дайтеся чути». У своєму селі на вікні напишіть: «Свободу Юлі!».
ПРО ТЕ, ЯК БОРОТИМЕТЬСЯ ІЗ ПЕРЕКИНЧИКАМИ Ініціатива «Третя Українська Республіка» — не партія. І я дуже сумніваюся, що ми станемо партією. Тому приймаємо до себе тих, хто: 1. Не хоче змиритися з гангстерською владою Януковича. 2. Не хоче виїжджати з цієї країни. 3. Особисто — не на дивані, не в інтернеті, а на вулиці готовий боронити свої права. При цьому спільний критерій для всіх: людина могла переходити з партії в партію демократичного спектра. Але не стала падлюкою, не продалася тим, хто нищить Україну.
ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС Підписання Угоди про асоціацію — це не кінець європейського шляху, а лише його початок. Європа не прийде в Україну тільки через те, що Янукович підписав папірця. Європу треба будувати. В момент, коли Віктор Янукович підпише Угоду, він стане головним ворогом європейського вибору. Бо він жодних європейських законів не збирається виконувати. Ми маємо відставити Януковича, щоб новий президент почав реальні реформи, люди відчули позитив від європейського вибору, і тільки тоді у 2017 році вони зможуть проголосувати за проєвропейську більшість у парламенті.
ПРО ТЕ, ЯК ЗРОБИТИ ПРАВООХОРОНЦІВ ЧЕСНИМИ Президент має ліквідувати прокуратуру, МВС і суди. У той же день парламент має прийняти європейські закони щодо цих інституцій. Спеціально створена комісія на правових підставах має люструвати тих слідчих, суддів і прокурорів, які причетні до понад тисячі програних Україною судів щодо порушення прав людей у Європейському суді. Це величезна чистка. Не треба їх саджати в тюрму, — відправити додому. Хай краще суддя смажить яєчню, а не людей. Далі — через детектор брехні набрати новий персонал, який бере на себе зобов’язання декларувати свої та своєї родини доходи і видатки. Вони мають також погодитись на можливість провокації хабара проти них. Це не зовсім по-європейськи, але дуже дієво. Гадаю, ці кілька кроків радикально змінять систему.
ПРО МОДЕРНУ УКРАЇНСЬКУ ІДЕНТИЧНІСТЬ Я люблю українського письменника Андруховича, а хтось любить Куркова, який пише російською, але позиціонується у світі як український письменник. Так-от, поки не домовляться читачі Андруховича і Куркова, доти буде перемагати Бузина… Давайте шукати кайф у нашій різноманітності. Якщо нема антиукраїнства, бандитської субкультури, все інше — це наше. Я фізик, і мене вчили, що струм тече при різниці потенціалів. Наша різноманітність — це не біда, це — позитив.
І ПРО… ВІСКІ Закінчу на класику. Колись Черчілля запитали про ставлення до віскі. Мовляв, він нібито його забагато п’є. Він відповів: «Треба сказати, що ми з віскі довгий час ідемо однією дорогою. Але треба також визнати, що воно мені дало більше, ніж я йому». Так сталося, що я тепер цією дорогою іти не можу, але, пане Володимире (звертається до письменника і багаторічного кореспондента нашої газети Володимира Лиса. — Авт.), я вам завинив ось цю пляшку (виймає віскі). Завдяки вашій книзі «Століття Якова» я на три дні утік із тюрми. Ця книга для мене стала колосальною віддушиною…
