«НЕ БУДЕМО В ЄВРОСОЮЗІ, ДОКИ НЕ ЗБУДУЄМО ЄВРОПУ В УКРАЇНІ»*

Народний депутат України Ярослав Федорчук (на фото) із фракції «Батьківщина» назвав спільне голосування опозиції і провладних фракцій за євроінтеграційні закони переломним моментом у роботі Верховної Ради...

Валентина БЛІНОВА


—Їхав на Волинь і в Рівному побачив напис: «Якщо не йдемо в Європу, то нас вивезуть на Колиму». Він дуже точно відбиває суть проблеми, — зазначив Ярослав Петрович на прес-конференції для волинських журналістів. — Митний союз, куди Росія хоче затягнути Україну як не пряником, то залякуваннями, — це шлях у нікуди. Поступ до європейської спільноти значиться у програмі нашої партії. Цей курс «Батьківщина» підтримувала завжди. А Юлія Тимошенко звернулася з-за ґрат не ставити в залежність майбутнє держави від її долі і зробити все, щоб Україна нарешті вирвалася з обіймів «старшого брата», бо вони настільки міцні, що й дихнути не дають.
Соціологічні дослідження підтверджують: дедалі більше наших громадян підтримують орієнтир на європейські стандарти і цінності. Особливо це помітно на Сході й у Центрі — там, де традиційний електорат Віктора Януковича, зокрема і великий бізнес. Українські промислово-фінансові олігархи, які розмістили свій капітал у Західній Європі, мають там нерухомість, а їхні діти навчаються в університетах Німеччини, Франції чи Великобританії, радять Президенту підтримати євроінтеграцію. Тому у парламенті опозиція і представники Партії регіонів спільно голосують за закони, які відчинять Україні двері в Європу.
— Чи не додає опозиція позитиву Вікторові Януковичу, який увійде до нашої історії як євроінтегратор, якщо на Вільнюському саміті буде підписано Угоду про асоційоване членство України в ЄС?
— Вступ до Євросоюзу для наших громадян означає якісні зміни. Та спершу маємо збудувати Європу на своїй землі: прискорити реформування усіх сфер життя, адаптувати промислове та аграрне виробництво до західних стандартів. Це нелегка і тривала праця, хоча нам й обіцяють солідну допомогу — близько мільярда доларів.
На жаль, наша політична сила часто недооцінювала Віктора Януковича, який має досить стабільну соціальну опору: населення Донеччини, Харкова, Дніпропетровська, Луганська, Херсона. Ці регіони якраз і визначають промислове обличчя України. Але якщо ефективно спрацюють євроінтеграційні закони, то теперішній Президент втратить значну частину свого електорату, що орієнтується на Росію.
— Волинян, серед яких чимало прихильників Юлії Тимошенко, нині цікавить одне: чи виконає Президент одну з умов, яку ставлять країни-члени ЄС, — звільнення лідера «Батьківщини». Що скажете з цього приводу?
— На це складне запитання навряд чи можна відповісти точно. Бо ніхто, навіть єврокомісари Кокс і Кваснєвський, не знають, як вирішиться її доля. Хоча на Ялтинському саміті Янукович сказав, що це залежить від неї самої та суду. Думаю, що він тягнутиме до останнього.
— Але якщо Угоду підпишуть, а Юля залишиться за ґратами, то виходить, що в Україні пануватиме вибіркове правосуддя?
— Маєте рацію. Бо це стосується не тільки лідера опозиції, а й народних депутатів, у яких суд за вказівкою влади відбирає мандати, і ще сотень, а може, й тисяч простих громадян, засуджених несправедливо.
Скажу напевне: Юлія Володимирівна справді хвора. Тому в мене викликає огиду брехлива інформація про її здоров’я, яку поширює влада.
— Хоча доля Тимошенко, яку вже назвали кандидатом на президентських перегонах, поки не відома, партія вступила у виборчий процес?
— Так, задеклароване об’єднання політсил завершилося. Оцінюю його позитивно. Не скажу, що далося легко, але такий крок був необхідним. До «Батьківщини» вступило понад 6 тисяч членів «Фронту змін». Долучилася також партія «Реформи і Порядок» — наш постійний союзник. Закріпили давню співпрацю і дев’ять обласних організацій НРУ.
— Як народний депутат України ви приймали виборців у Луцьку. З якими питаннями до вас зверталися люди?
— На прийомі побувало двадцять осіб. Третина з них — ті, хто просить гроші. Намагаюся по змозі допомогти, особливо коли бачу, що це й справді потрібно. Якщо минулого разу скривджені нарікали на дії влади, правоохоронних органів, то нині таких не було. Натомість ішли з соціально значимими пропозиціями: поліпшити роботу партійних осередків, зустрітися з творчою інтелігенцією краю, що неодмінно зроблю. Приємно, що люди не збайдужіли до громадських справ, за які у них болить душа.
Загалом за півроку скерував понад 500 звернень до органів влади. Більш ніж половину з них вирішено позитивно. Вважаю це непоганим результатом депутатської діяльності.
— А з головою облдержадміністрації Борисом Клімчуком спілкуєтесь?
— Ні. Хоча знайомий з ним ще з часів його попереднього перебування на цій посаді. Якщо є питання, на які має відреагувати виконавча влада, надсилаю Борисові Петровичу свої звернення. Але він жодного разу не відповів особисто.