СЛАНЦЕВИЙ ГАЗ — ЗАПОРУКА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Масштабна розробка родовищ сланцевого газу і залучення у галузь потужних інвесторів є гарантією енергетичної безпеки України. На цьому наголошує Президент України Віктор Янукович з огляду на початок сланцевої революції, яка покликана мінімізувати залежність нашої держави від російського природного газу. Перший крок уже зроблено: на початку жовтня нідерландсько-британська газонафтова компанія «Royal Dutch Shell» закінчила буріння першої розвідувальної свердловини «Біляївська-400» на Павлівсько-Світловській ліцензійній газовій ділянці в Первомайському районі на Харківщині. Розробник підтвердив наявність там значних запасів, поклади яких орієнтовно оцінюють у понад трильйони кубометрів газу


Петро КАЛИНЮК


Розвідуванню та освоєнню родовищ передувала виважена енергетична стратегія нинішньої влади, яка спрямована не лише на зменшення споживання російського блакитного палива, а й на видобуток власного газу. Лише торік держава наростила обсяг капітальних вкладень у власний видобуток вуглеводнів до 11 мільярдів гривень.
— Таким чином ми зменшили газову залежність, — констатує Віктор Янукович. — Зробили це без конфліктів з партнерами, без зайвих потрясінь. Це дуже непроста проблема, яка дісталась нам у спадок. Адже відомо, наші попередники залишили контракт, за яким газ для України має найбільшу ціну в Європі. Однак нам вдалося утримати ціну газу для людей незмінною, розуміючи, що українцям це сьогодні не по кишені.
Як підкреслює Президент, імпорт газу постійно скорочується. Наприклад, упродовж року він знизився з 45 до 33 мільярдів кубометрів. Водночас Україна нарощує й видобуток власного традиційного газу: 2012-го видобуто 20,1 мільярда кубометрів. «Ми не тільки зміцнюємо енергетичну безпеку, але й розвиваємо високотехнологічний сектор української економіки», — зауважує глава держави. Щоправда, ощадне використання енергоносіїв — це лише крок до цілковитої енергетичної незалежності. Бо реальним шансом здобути її є саме сланцева революція. Адже, за підрахунками Національної академії наук, Україна має у надрах понад 5 трильйонів кубометрів сланцевого газу. Експерти прогнозують, що вже невдовзі наша держава отримуватиме додатково понад 30 мільярдів кубометрів нетрадиційного газу на рік. До того ж 1000 кубометрів сланцевого газу коштуватиме майже втричі дешевше за імпортоване з Росії блакитне паливо — 120—130 доларів порівняно з 440 доларами за російський газ.
Відтак, за дорученням Президента, зроблено відповідні кроки. У січні в швейцарському Давосі укладено угоди з нідерландсько-британською компанією «Royal Dutch Shell» про видобуток сланцевого газу. А вже 12 вересня в Гаазі підписано операційну угоду, і з 2015 року розпочнеться видобуток газу з нетрадиційних родовищ на Юзівській площі, що на Донеччині та Харківщині. Згідно з угодою, її сторони — компанії «Royal Dutch Shell» і «Надра-Юзівська» — здобули право починати роботи з розвідки й видобутку вуглеводнів на Юзівській площі (Харківська і Донецька області). Ці поклади оцінюють у понад 4 трильйони кубометрів газу. Мінімальний обсяг інвестицій у Юзівське родовище на період геологорозвідувальних робіт сягає 1,6 мільярда гривень. За умов переходу до етапу промислової розробки обсяг інвестицій не повинен бути меншим, ніж 30 мільярдів гривень.
Сланцевий газ, очевидно, видобуватимуть і на Волині. Принаймні голова облдержадміністрації Борис Клімчук та його заступник Віталій Карпюк 3 жовтня зустрілися з делегацією ТОВ «Західгазінвест», яка володіє дев’ятьма ліцензіями на розробку родовищ сланцевого газу в Україні. Обговорювали можливість розробки родовищ сланцевого газу в нашій області. Вже досліджується ділянка в Іваничівському районі.
— Ми шукаємо можливості забезпечити енергетичну незалежність нашої держави. А прогнозні запаси сланцевого газу в Україні — на четвертому місці у світі, — підкреслив Борис Клімчук.
До слова, в Україні поклади сланцевого газу знайшли ще й у Львівській та Івано-Франківській областях. Його видобуватиме всесвітньо відома енергетична компанія «Chevron», на співпрацю з якою погодилися обласні ради цих регіонів. Щоправда, спочатку львівські та івано-франківські обласні депутати кілька разів відхиляли проект угоди про розподіл продукції Олеського родовища з компанією «Chevron». Відмову мотивували тим, що нібито гідророзрив пласта завдає шкоди довкіллю, хоча насправді не було зафіксовано жодного факту забруднення питних вод мийними засобами, спиртами та іншими хімікатами, які додають до рідини для гідравлічного розриву газоносних пластів. Згодом, зваживши на реалії та усвідомивши, хто стимулює боротьбу проти енергетичної незалежності України, 20 вересня Івано-Франківська, а 3 жовтня й Львівська облради більшістю голосів нарешті ухвалили проект угоди.