АВІАЦІЯ ПРОТИ СКАЖЕНИХ ЛИСИЦЬ

За кошти Євросоюзу на Волині втретє проводять вакцинацію диких м’ясоїдних тварин...

Сергій НАУМУК


Над аеродромом біля села Радовичі Турійського району чути гул літака. Здалеку помічаємо «кукурузника», який заходить на посадку. Через мить блакитний красень Ан-2 торкається колесами посадкової смуги, пробігає мимо нас і вирулює на бічний майданчик. Через десять хвилин до нього приєднується ще один. Відчиняються двері й з салону першого літака виходить кремезний лисуватий чоловік — начальник льотної служби львівської авіакомпанії «Global Air Company» Юрій Прилуцький, який пілотував один із літаків.
— Маємо обробити буферну прикордонну зону: будемо розкидати приманки для вакцинації диких хижих тварин. Але над населеними пунктами, болотами, озерами та сільгоспугіддями — ні, бо заборонено. Польоти виконуємо вздовж державного кордону з Польщею до кордону з Білоруссю і назад. Ширина між галсами — 1 кілометр, — він розгонисто регоче, бачачи, що ми не тямимо льотних термінів, і пояснює: — Галс — це умовний слід, який залишає літак.
Уже другий рік поспіль на Волині реалізовують Програму боротьби зі сказом на території України, у рамках якої співпрацюють Міністерство агрополітики та продовольства України і Міністерство сільського господарства та розвитку села Республіки Польща. Євросоюз виділяє кошти, щоб запобігти розповсюдженню сказу серед диких тварин. Ця хвороба найбільш поширена серед рудих лисиць, популяція яких перевищує норму. Ці тварини можуть мігрувати на віддаль до 50 кілометрів. Тож ЄС виділяє гроші на вакцинацію не лише на своїй території, але й вздовж східного кордону в Закарпатті, на Львівщині та Волині. Над десятьма районами області (Ратнівський, Шацький, Любомльський, Старовижівський, Ковельський, Турійський, Володимир–Волинський, Локачинський, Іваничівський та Горохівський) за кілька днів із літаків буде розсипано 555 тисяч приманок.
Як сказав директор броварської фірми «Укрветпромпостач» Ярослав Шарай, за лисицею зі шприцом бігати не будеш, тому українські фахівці розробили спеціальну вакцину для перорального застосування.
— До її складу входить поживна принада, яка приваблює запахом тварин. Всередині — діюча речовина–антиген. Звір прокушує одночасно приманку і пакет із антигеном. Достатньо його кілька крапель, які потраплять в організм, щоб викликати імунітет. Вакцина термостабільна, витримує високі та низькі температури, цілком безпечна для людини чи домашніх тварин. Це наша власна розробка, склад якої тримаємо в таємниці, — розповів Ярослав Шарай. — Шляхом експериментів підібрали розмір приманки — не більше від сірникової коробки. Меншу лисиця може проковтнути не розкушуючи. Форму паралелепіпеда, (а приміром, не округлу) вибрали саме тому, що не розбивається при падінні з великої висоти. Набутий твариною імунітет діє дванадцять місяців, тому вакцинацію проводять навесні та восени, коли підростає молоде потомство.
— Ситуацію зі сказом на Волині контролюємо. Більшість хворих тварин — дикі. Є поодинокі випадки ураження домашніх котів. Після того як вакцину розкидають із літаків, у кожному районі — там, де часто перебувають звірі, — єгері та ветеринари розмістять 25 контрольних приманок. Згідно з методикою, через чотири, вісім та п’ятнадцять днів відстежать, чи звірі з’їли їх. Фіксуєм, що тварини з’їдають майже 100 відсотків приманок, — додає заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини області Анатолій Тимофіюк.
Опісля в кожній області мають відстріляти певну кількість рудих хижаків. Для Волині це близько 400-500 тварин. У вбитих звірів відбирають зразки крові та щелеп, які пересилають у Державний науково–дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно–санітарної експертизи, щоб з’ясувати, набутий імунітет природним шляхом чи завдяки вакцині. Цей біологічний матеріал відправляють в Євросоюз, який жорстко контролює ситуацію. Адже 6,51 мільйона гривень, необхідних для профілактики сказу, надійде звідти в Україну лише тоді, коли європейські чиновники пересвідчаться в ефективності авіавакцинації. А до того часу всі заходи фінансує українська сторона.
…Тим часом у спеціальну ємкість кожного літака засипають нову порцію приманок. Юрій Прилуцький та ще три пілоти — Юрій Долешак, Євген Авраменко та Сергій Борисенко — вивчають карту району майбутніх польотів. Вони ловлять кожну погожу годину, адже їхня робота напряму залежить від погодних умов. До речі, на Волині завдяки рівнинному ландшафту авіаторам працюється значно легше, аніж в інших регіонах України.