Ось і закінчується ще один квітковий сезон, і є можливість попрацювати над помилками, а вони бувають навіть у найдосвідченіших...
Ось і закінчується ще один квітковий сезон, і є можливість попрацювати над помилками, а вони бувають навіть у найдосвідченіших
Валентина ХМЕЛЬОВСЬКА
Якщо ви ще цього не зробили, озбройтеся блокнотом чи загальним зошитом і складіть реєстр усього, що за цей час примудрилися насадити. Кожній квітці відведіть кілька сторінок, де будете записувати нові відомості про неї. Адже мусите знати — де найкраще росте, на сонці чи в тіні, як часто її поливати, коли пересаджувати, як і коли обрізувати, чим і скільки підживлювати, які шкідники можуть вражати і як із ними боротися, де рослина зимує, з якими квітами сусідить найкраще і т. ін. Не покладайтесь лише на пам’ять, бо вона може підвести. А якщо у вашому квітнику кілька десятків рослин і зупинятися на досягнутому ви не збираєтеся, такі записи просто необхідні, повірте, вони не раз вас виручать. Як і план окремих діляночок із позначенням, що де посадили, бо це також забувається. І весною, трапляється, самі себе караєте, відсікши росточок пізній лілії, яка ще не встигла проклюнутись, або пошкодивши іншу, ще невидиму на той час рослину. Уникайте у своєму квітнику стану, про який кажуть: «понатикувано». Бо навіть якщо він вас радуватиме цвітінням «від снігу до снігу», тобто від підсніжників і крокусів навесні до пізніх хризантем і багаторічних айстр восени, вишуканості, елегантності й гармонії досягти вам навряд чи вдасться. Найрозповсюдженіша помилка — тіснота. Весною і навіть ще на початку літа здається, що у квітнику багато порожнього місця. З’яв ляється спокуса «тикнути» ще щось. При цьому не враховуємо, що розміри деяких багаторічників порівняно з травневими до осені можуть збільшитися у п’ять, а то й у десять разів. Ось тут і знадобиться рулетка. Обміряйте й запишіть до блокнота висоту і «талію» своїх улюбленців, щоб зрозуміти, чи варто підсаджувати до них ще якихось «сусідів». Майте на увазі й те, що вони бувають хоч і красивими, але дуже агресивними, із активним самосівом, окремі рослини якого матимете спокусу залишити. До таких належать, наприклад, монарда, енотера, деякі папороті та ґрунтопокривні рослини. Кожна квітка, кущ особливо гарні тоді, коли вони не обділені простором, коли їх видно зусібіч, коли мають відповідне тло. Тому перш ніж придбати для свого саду нову рослину, добре подумайте, а де ви її поселите? Не перетворюйте квітник на такий собі гуртожиток, де всім тісно й незручно, а найбільше клопотів вам, бо доглядати за таким квітковим гуртожитком дуже важко і без втрат точно не обійдеться.
