ЩОБ НЕ НАСТУПИТИ НА ТІ Ж «РЕСТРУКТУРИЗАЦІЙНІ» ГРАБЛІ

Чотири нововолинські підземні підприємства увійшли в список тих, які підлягають приватизації наступного року


Алла ЛІСОВА


Уже розпочався процес передприватизаційної підготовки, який включає в себе чимало робіт. Зокрема, в першу чергу має бути розроблена та затверджена передприватизаційна пропозиція, здійснено екологічний аудит та інше.
Досвідчені шахтарі кажуть, що цього разу потрібно більш ретельно підійти до цієї серйозної справи, аби не втрапити в таку халепу, як у середині 90–х років. Тоді поспіхом було закрито шість копалень, окремі з яких могли б давати вугілля й досі. А процес реструктуризації затягнувся аж до сьогодні — соціальні програми, розроблені під закриття, не профінансовані й дотепер.
Зараз на шахтах трудиться близько 4 тисяч чоловік. Тому, звичайно, є побоювання, щоб ці люди не залишилися без роботи. Адже всі розуміють, що інвестор прийде лише на перспективне підприємство. А чи можна такими вважати волинські шахти, на трьох з яких — №№ 1, 5 — шахтоуправління «Нововолинське» та № 9 — майже вичерпані балансові запаси вугілля? Тому й залишається лише одна надія на нову копальню–шахтулю, розмови про будівництво якої вже всім набили оскомину. Є частка сумніву й у тому, чи вдасться першу чергу нової копальні ввести в експлуатацію наступного року. Підігріває його недостатнє фінансування, а також обмаль часу на освоєння коштів, якщо такі будуть виділені наступного року (йдеться про суму більш як 500 мільйонів гривень, необхідну для завершення будівництва).
Не створюють привабливості копальні й через не найкращу якість вугілля, а відтак — його збут. Паливо необхідно збагачувати — а це додаткові затрати. Виникають проблеми й через часті простої збагачувальної фабрики в місті Соснівка Львівської області. То як шахтарям заробляти гроші? Тому, з огляду на це, профспілки мають свої конкретні пропозиції: якщо приватизовувати волинські шахти, то лише цілісним майновим комплексом, а не кожне підприємство окремо. Бо перспективною можна умовно назвати лише шахту «Бужанську». А як бути з іншими? Та чи прислухаються в міністерстві до побажань «низів»?