ІЗ НОВОРІЧНОГО ЄВРОМАЙДАНУ — У КНИГУ РЕКОРДІВ ГІННЕССА

Журналістка «Волині-нової» була серед майже півмільйонного моря українців, які гуртом виконали «Ще не вмерла України…» (на фото)...

Анна КАРАСЬ


Як і сотні тисяч українців, рік синього Коня ми з друзями зустрічали у центрі Києва. Без новорічного макіяжу, нових суконь, шампанського й оливок, але зі спільними мріями та надіями. Щоправда, про традиційний новорічний салат «Олів’є» організатори Євромайдану все ж не забули. Аби всі охочі могли його скуштувати, команда з 30 кухарів–волонтерів просто на майдані Незалежності приготувала аж 300 кілограмів цієї страви! А щоб люди знали, де можна нею посмакувати, вивісили великий плакат із написом «Олів’є тут».
Чимало українців прийшли на Євромайдан у костюмах Діда Мороза та Снігурки. Водили хороводи, співали, жартували, фотографувалися з усіма охочими. Багато дівчат заквітчали свої коси різнокольоровими стрічками та наділи віночки. Родзинкою ж Нового року на майдані Незалежності та Хрещатику стало виконання Гімну України, яким ми хотіли встановити новий рекорд із максимальної кількості людей, які одночасно та в одному місці співають державний гімн.
Важко передати словами стан піднесення, яке охопило мене, коли в серці столиці залунали сотні тисяч голосів і засвітилося стільки ж ліхтариків. Одні люди стояли з високо піднятими головами, як солдати на плацу, співаючи на повні груди «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці», інші виконували упівголоса, але з надзвичайним внутрішнім трепетом та сльозами на очах. У ці хвилини кожен був собою, ніхто не соромився своєї щирості. Здавалося, навіть дихали всі в унісон.
Встановлення рекорду для Книги Гіннесса фіксували камери на маленьких гелікоптерах. У цей час під пильним оком міжнародних експертів триває остаточний підрахунок кількості людей на Майдані. Вже зовсім скоро ми дізнаємося, чи вдалося нам офіційно побити світовий рекорд індусів, встановлений у травні минулого року, коли понад 121 тисяча жителів Індії разом виконали свій державний гімн.
Можливо, це був збіг обставин, а, можливо, подіяли чари новорічної ночі, але в момент, коли я читала одне з привітань по своєму мобільному, в якому мені бажали знайти свою половинку саме на Євромайдані, підійшов хлопець і сказав: «Одружіться зі мною». У відповідь я лише голосно розсміялася й подумала, що дива бувають, особливо новорічної ночі.
Надіюся, що ті бажання, які загадали мільйони українців під час виконання гімну, теж обов’язково здійсняться. Як–от у львів’янина Назара, котрий новорічної ночі на Євромайдані на всю Україну освідчився своїй коханій Надії Корчинській із Хмельницького. Дівчина сказала йому таке бажане: «Так!»
— Тепер у мене є дві НАДІЇ, — поділився радістю юнак. — Кожен із нас стоїть на Євромайдані з надією на краще майбутнє, мене ж тут підтримує ще й моя кохана Надія. Обидві НАДІЇ надихають і дають сили для боротьби, — із хвилюванням у голосі зізнався зі сцени закоханий хлопець, тримаючи в руках величезний букет та червону коробочку з перснем.
За піснями, танцями, хороводами дванадцять годин на Євромайдані промайнули дуже швидко. Лише коли почав народжуватися новий день, люди стали поволі розходитися. Я і мої друзі відчули, що наші повіки обважніли, ноги стали ватяними. Зайшли в метро, щоб їхати на місце відпочинку, але там пролунало: «Слава Україні!» і ми вмить забули про втому. Знову захотілося повернутися на Євромайдан, щоб поринути в його незабутню атмосферу, про яку будемо розповідати своїм дітям і онукам.