«Я НЕ ГОЛОСУВАВ РУКАМИ ЗА ЖОДЕН ДИКТАТОРСЬКИЙ ЗАКОН»*

Звернення до волинян народного депутата України Степана Івахіва

Події в країні останнім часом розвиваються драматично. За два місяці пройдено шлях від мирних протестів студентів на майдані Незалежності в листопаді 2013 року до силового розгону Майдану та трагічної загибелі людей 22 січня 2014 року. Ми перетнули межу і впритул наблизились до небезпеки розколу нашої держави...

У цей тяжкий час нам потрібно ще більше згуртуватися і зробити все для того, аби в країні запанували мир та спокій. Розумію, що особлива відповідальність сьогодні лежить на депутатах усіх рівнів. Більшість політиків уже зрозуміли: головне — зупинити кровопролиття та відновити мир! Розпочалися переговори, влада нарешті прислухалася до опозиції та позафракційних депутатів. Хоча, на жаль, навіть зараз знаходяться ті, хто використовує ситуацію задля задоволення власних політичних амбіцій, поширюючи неправду та налаштовуючи людей один проти одного. Прикро спостерігати, що їхні інсинуації були спрямовані, зокрема, і на мене та моїх колег.
Тривалий час я не звертав увагу на цих горе-політиків, але моїм виборцям набридло чути брехню. Тож вони звернулися до мене з проханням прокоментувати останні події. Тому, виконуючи волю своїх виборців, офіційно заявляю:
Перше. Я, Степан Петрович Івахів, не голосував руками за жоден із диктаторських законів 16 січня. Ми заявляли про це журналістам, надавали їм відеодоказ того, що в голосуванні руками позафракційні депутати не брали участі. Мого особистого підпису немає під жодним із цих законів. Відповідальність за спотворення результатів голосування в інтернеті мають понести ті, хто контролював публікування результатів голосування.
Друге. Після того, як закони 16 січня вступили в дію, я та мої позафракційні колеги були першими, хто зареєстрував у Верховній Раді законопроект про скасування всіх диктаторських законів. Цей документ підписали 9 позафракційних депутатів та зареєстрували 23 січня 2014 року за номером 4007. Після реєстрації ми розпочали активні консультації з нашими колегами, щоб переконати їх підтримати наш законопроект та скасувати закони від 16 січня.
Третє. Нам вдалося об’єднати депутатів різних фракцій і 25 січня зробити спільну заяву про необхідність Верховній Раді взяти на себе відповідальність за події в державі та працювати у режимі пленарних засідань аж до врегулювання політичної кризи в Україні.
Ключові питання, які парламент має вирішити в межах своїх повноважень:
=відставка Кабінету Міністрів України (реалізовано 28.01.2014);
=скасування законів, проведених через Верховну Раду України 16 січня 2014 року (реалізовано 28.01.2014);
=прийняття Закону про реальну амністію всіх учасників подій, пов’язаних із масовими акціями протесту (на порядку денному в парламенті);
=прийняття політичного рішення про повернення до парламентсько–президентської форми правління із суттєвим зменшенням повноважень Президента (на порядку денному в парламенті).
Робота у Верховній Раді триває. Треба зробити ще дуже багато для того, аби врегулювати ситуацію в Україні, зупинити кровопролиття та зберегти цілісність держави. Усіх жителів волинського Полісся прошу бути мудрими та сильними. Не забув і не забуваю про вас та ваші накази. Робота в окрузі триває, незважаючи на складні часи. Нам багато чого ще треба зробити.
Насамкінець звертаюся до всіх волинян: у неділю, 2 лютого, о 12-й годині, де б ви не були, зупиніться на мить, щоб вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто загинув, відстоюючи нашу країну. У церквах нехай ударять в дзвони.
Слава Україні!