У Луцьку Новорічні та Різдвяні свята продовжило дійство, що об’єднало мистецьку акцію «Подаруй дитині вишиванку» та проект «Намалюю любов до життя»...
У Луцьку Новорічні та Різдвяні свята продовжило дійство, що об’єднало мистецьку акцію «Подаруй дитині вишиванку» та проект «Намалюю любов до життя». Ці заходи провели за підтримки благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» у міському Палаці культури. Їх супроводжували виступи найкращих аматорських колективів...
Дарина ОЛЕКСАНДРОВА
БАРВИСТІ СОРОЧКИ — ОСОБЛИВИМ ДІТЯМ Уперше акція «Подаруй дитині вишиванку» під патронатом благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» відбулася з нагоди Дня святого Миколая ще 2011–го за участі працівників управління культури міськради, центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, магазину–салону «Волинський сувенір» та більш як сотні вишивальниць, які трудилися над кожним виробом, вкладаючи у нього серце і душу. Протягом трьох років їхні сорочки отримали понад 200 сиріт і більш як 90 дітей із особливими потребами. Коли цьогоріч відомі майстрині вручали більш як 30 хлопчикам і дівчаткам авторські роботи, на очах у всіх учасників дійства з’явилися сльози зворушення. Діти одягнули барвисті обереги на сцені і цим засвідчили свою вдячність та пошану небайдужим людям. Вишивальниці теж отримали подарунки від благодійників. — Акція має позитивну енергетику, адже очі дітей, які отримують вишиванки, випромінюють радість та щастя. А ще їм передається любов до народних традицій. Таке свято було б неможливим, якби до нього не долучились майстрині. Вони відгукнулися на нашу ініціативу підтримати хлопчиків і дівчаток, подарували їм вишиті сорочки — національний оберіг. Нині, коли відчуваємо тривогу за земляків, які відстоюють на столичному Євромайдані демократичні цінності, важливо не тільки словами, а й ділом підтримувати наше відродження. Цей проект став духовною потребою Ігоря Петровича. Ним особливо опікується мама народного депутата Тетяна Йосипівна, яка була ініціатором акції, – розповіла заступник голови правління благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Ірина Констанкевич. — Батьки відчувають таку небайдужість та вдячні за те, що їх не обминають увагою.
«СЬОГОДНІ СВІТ Я РОЗМАЛЮЮ, ХАЙ КОЛЬОРОВИМ БУДЕ ВІН» Під час святкового дійства присутні побачили навколишній світ очима людей із особливими потребами, відвідавши виставку–ярмарок творчих робіт «Намалюю любов до життя». Цей проект започаткований у 2012 році ВОГО Асоціацією «Оберіг мистецтва», мистецькою студією «Оле–Арт», ВОБФ «Преображення», студією «Творчість», ВОМ центром дітей та інвалідів із дитинства «Джерело життя». Його реалізують уже другий рік поспіль завдяки активній підтримці благодійного фонду. Мистецька студія «Оле–Арт» об’єднує фізично здорових людей і тих, хто має обмежені можливості. Тісно спілкуючись, вони розвивають творчі здібності, презентують своє бачення життя, посилаючи меседж: «Дивись на нас: ми на рівних». Основна ідея такої взаємодії — це адаптація в суспільстві дітей, які не можуть вільно рухатись, та, незважаючи на це, радіють життю. Змістовне дозвілля вихованців студії засноване на засобах арт–терапії. У затишній атмосфері відбуваються творчі заняття під керівництвом талановитого художника і педагога, а також консультації психолога. Саме спілкування «на рівних», на думку керівника студії Ольги Грицюк, дає можливість усім учасникам проекту врівноважити емоції, задовольнити духовні потреби, гармонізувати внутрішній світ, налагодити діалог із оточенням. У здорових дітей настає переоцінка цінностей. Вони інакше сприймають тих, хто опинився поруч із ними, глибше усвідомлюють, що найбільший подарунок у житті — здоров’я. Ніяковієш, коли дивишся на малюнки цих, без сумніву, обДАРованих людей. Тут немає ненависті, підлості, зради, зла, жорстокості. Вони малюють будинки, квіти, звірів, людей. А ще — небо, сонце, церкву, янголів. Вихованці називають свого вчителя Ольгу Грицюк «чарівницею, яка начаклувала їм дивовижні кольори», і зізнаються, що від неї «йде тепло». Саме через наставницю діти спілкуються з навколишнім світом. «Вона лікує мистецтвом», — зізнається мама вихованки Іринки. Трепетно, зворушливо і незвично почуваєшся спершу в цій мистецькій домівці. Тут інші виміри любові і щастя. Тут є місце маленьким і великим мріям. Іванко, приміром, хоче побачити море. Іринка та Люба — написати або вишити ікону. Вихованці різні за віком та життєвою, лише їм відомою філософією життя, сприйняттям навколишнього. Бо «з дрібниць складається світ», а «мудрість – в простих речах». Треба вміти помічати і цінувати те, що приносить щастя. А воно, переконана Ольга Грицюк, не у великому, а в дрібному. Усвідомивши ці прописні істини, треба щодня дякувати Богу за життя, можливість спілкуватися з небайдужими людьми, за дотик до прекрасного – мистецтва. І що є меценати, завдяки яким можна не перейматися речами матеріальними, думати про творчість і малювати любов до життя!
На фото: Ірина Констанкевич на знак подяки вручила вишивальницям квіти та подарунки.
