І ДРУГИЙ СТАВ ПЕРШИМ

Минулого четверга у сесійній залі обласної ради представляли нового керівника виконавчої влади ― на посаду голови облдержадміністрації Президент Віктор Янукович призначив Олександра Башкаленка, звільнивши багаторічного очільника краю Бориса Клімчука

ДОСЬЄ ІЗ САЙТУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ:
Олександр Костянтинович БАШКАЛЕНКО народився 16 травня 1961 року в Махачкалі Російської Федерації. Закінчив Ризьке вище військово-політичне училище, де здобув фах інженера-електрика, та навчально-науковий центр післядипломної освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки за спеціальністю «юрист». З 1984 по 1992 рік служив у Збройних силах Радянської армії.
З 1992 року займався підприємницькою діяльністю. Очолював підприємства «Літа», ТзОВ «Стиль плюс», ТзОВ «Екопрод».
З березня 2010 року – перший заступник голови облдержадміністрації.
З 2008 року – голова обласної організації Партії регіонів. Депутат обласної ради, обраний за списком цієї політичної сили.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Одружений. Має двох синів.

Олександр Башкаленко (пряма мова)
Про сім’ю: ― Старший син уже працює у Києві в дуже потужній компанії. У дружини ресторанний бізнес ― бар «Соло піца». А решту бізнесу, який я мав, просто заморозив. І ніхто ним не займається.
Про Бориса Клімчука: ― Я ще багато років хотів би працювати з Борисом Петровичем. Він мені подобається як потужний керівник, в якого є чого навчатися.
Про політичну силу: ― Я ― член команди, я ― солдат Партії регіонів. Сам прийшов у партію, лишив свою візитку й заявив, що хочу бути членом партії.
Про депутатську діяльність: ― Я ― палкий прихильник конструктивної роботи депутатського корпусу. І противник того, аби в обласній раді розглядали питання політичного характеру.
(З інтерв’ю, опублікованих у волинських ЗМІ).

ЖУРНАЛІСТА «ВОЛИНІ» ДО МАГІЧНОГО СПИСКУ НЕ ВНЕСЛИ

Перед початком офіційного представлення нового голови облдержадміністрації приміщення обласної ради нагадувало фортецю у ворожій облозі. Тут зібралося близько двох сотень лучан, які влаштували пікет під акомпанемент свистків

Валентина БЛІНОВА


Проти пікетувальників вишикувалися міліціонери, які кількома щільними рядами не тільки перегородили сходи до входу в адмінбудинок, а й оточили його зусібіч. Правоохоронці були в повному обладунку, навіть мали при собі сумки з протигазами. Неподалік на одній з бічних вулиць стояв автозак.
Посвідчення депутата облради допомогло подолати два міліційні кордони. Однак тим стражам порядку, які стояли біля дверей, навіть цього документа було замало.
– Я журналіст газети «Волинь-нова», – намагалася пояснити бравим червонощоким хлопцям у погонах. – Маю редакційне завдання – висвітлити подію, щоб про неї знали наші читачі.
Один із міліціонерів, який тримав кілька аркушів, почав шукати моє прізвище та назву видання. Однак особливої ретельності при цьому не виявляв. Сказав лишень:
– Такої у списку немає.
Це неабияк здивувало, бо головний редактор запевнив: із прес-служби облдержадміністрації телефонували і запрошували на подію. Але міліціонери були категоричними ― пускати не велено. Підходили колеги з інших ЗМІ, зокрема й всеукраїнських. Вони теж не потрапили до магічного списку, хоча, як і я, пред’являли редакційні посвідчення. Тож замість того, щоб почути, як в. о. віце-прем’єр-міністра Костянтин Грищенко представляє головам райдержадміністрацій, керівникам установ та організацій нового голову облдержадміністрації Олександра Башкаленка, а його попередник Борис Клімчук дякує Президенту, команді, волинянам, як обидва обмінюються компліментами, журналісти тупцяли біля входу, знімкували мітингарів, що майже безперестанку свистіли у свистки.
Такий початок роботи Олександра Башкаленка на посаді голови облдержадміністрації видається мені логічним продовженням наступу на свободу слова. Зачинивши перед журналістами двері, нинішня влада порушила низку законодавчих норм, що регламентують діяльність представників ЗМІ. Передусім це стаття 25 Закону України «Про інформацію» (ч. 2), яка гарантує журналістові право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які вони проводять.
Навіть якщо хтось із журналістів не встиг заздалегідь узгодити свою присутність із прес-службою облдержадміністрації, то не пустити його на публічний захід міліція не мала права. Бо відсутність акредитації ― не підстава, щоб відмовити працівникові ЗМІ побувати на події з участю представників влади (ст. 26 «Закону України «Про інформацію»).
У перший свій робочий день на новій посаді голова облдержадміністрації Олександр Башкаленко продовжив погану традицію, що склалася в останні місяці минулого року в приміщенні обласної ради: під час сесій чи інших заходів заповнювати його десятками, а може й сотнями силовиків. Не знаю, від безсилля це чи від страху?

P.S. Чекаю публічної реакції на цей матеріал прокурора області Андрія Параки та начальника управління МВС Олександра Терещука, оскільки стаття 171 Кримінального кодексу України передбачає за умисне перешкоджання законній діяльності журналіста «штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років».

На фото: Подейкують, що вони й надалі працюватимуть у тандемі: Олександр Башкаленко керуватиме облдержадміністрацією, а Борис Клімчук стане головою обласної ради.
Фото www.volynpost.com