Позавчора композитору і поету, Герою України Володимиру Івасюку (на фото) виповнилося б 65 років…
Позавчора композитору і поету, Герою України Володимиру Івасюку (на фото) виповнилося б 65 років…
«Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Два перстені», «Я – твоє крило», «Я піду в далекі гори»… Це лишень найвідоміші шедеври. Загалом за своє коротке життя Володимир Івасюк створив 108 неповторних пісень. У чому секрет його таланту? Насамперед – у любові до всього рідного. Послухайте, як велично звучить: «Жайвір не має права співати так, як співає, бо то буде націоналістичний спів. Він мусить розливатися трелями солов’я або цвіріньканням горобця. Це буде справжній інтернаціоналізм. Синиця має каркати як ворона, а півень крякати, мов качур. Корова має іржати, а кінь вити по–собачому. Тільки таким чином світ наповниться «шедеврами і справжньою красою». Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного». Це теж – Володимир Івасюк. Так він пояснив батькові, що не може наступити на горло власній пісні, незважаючи на звинувачення влади у тому, буцімто його твори «попахівают» націоналізмом. Радянська система не змогла змиритися з цим. Тому й залишився Володимир Івасюк для нас тридцятилітнім. Хоча позавчора ми мали б вітати його із 65-річчям.
