ВОЛИНЬ У СФЕРІ ІНТЕРЕСІВ ЄС І НАТО - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.99 € 32.34

ВОЛИНЬ У СФЕРІ ІНТЕРЕСІВ ЄС І НАТО

Волинь і Луцьк стають форпостом усієї Європи для вивчення українських і російських ринків...

У конференц-залі готелю «Україна» відбувся круглий стіл «Україна в євроатлантичному просторі: досвід і перспективи». Кілька дипломатів з високими дипломатичними рангами, два генерали, до десятка старших офіцерів — з Генштабу Збройних сил України та місцевих військових частин, науковці з Києва, Луцька і Хмельницького, представники міської влади і ряду впливових громадських організацій, журналісти протягом майже шести годин в ході доповідей, співдоповідей і дискусій поставили не лише Україну, а й Волинь у своєрідний фокус інтересів НАТО щодо нашої держави, а відтак і регіону як її складової частини. Головною ж у ході розмови була оцінка взаємин України і НАТО, України і Європейського Союзу.
— Наша розмова важлива ще й тому, що цього року Європейський Союз наблизиться до України, а з 1 травня цього року Волинська область межуватиме з однією з країн — членів ЄС — Польщею, — сказав, відкриваючи круглий стіл, посол Борис Тарасюк, народний депутат України, директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, який разом з Центром муніципальних реформ «Луцьк-1432» і виступив організатором круглого столу. — Звичайно, процеси розширення Євросоюзу матимуть як позитивні, так і негативні наслідки. Цього ж року, у червні, в Стамбулі відбудеться самміт НАТО, яка розшириться на 7 нових країн. Природно поставити питання — а яким чином ці події вплинуть на ситуацію на Волині? А оскільки Україна взяла курс на вступ до ЄС і НАТО, то природно й запитати: а що ж отримає Волинь від такого вступу в майбутньому, як можливе членство України в ЄС вплине на соціальну і економічну ситуацію у вашому регіоні? Нас цікавить громадська думка жителів Волині щодо членства України і НАТО.
— Луцьк нині має економічні зв’язки з 65 країнами світу, товарообіг з країнами Заходу зріс на десятки мільйонів доларів, на території міста лише минулого року створено 13 спільних підприємств з іноземними інвестиціями і, як не дивно, — всі вони якраз з країн Європейського співтовариства, — констатував, наче відповідаючи на виклик, заступник міського голови Луцька Сергій Тарасюк. — Ми розуміємо, що розширення Євросоюзу, НАТО, можливий вступ України до них принесе зміни не лише в економічних стосунках. Формування демократичних інституцій, нових суспільних відносин — основна проблема, з якою тепер стикається Україна і наш район в тім числі. Свобода слова, свобода вибору, свобода у праві на власність — ось ті концептуальні моменти, які ми намагаємося зробити нормою суспільних відносин у нашому місті. Наші напрацювання у прикордонному співробітництві можуть стати базовими, адже є досвід стосунків і громадських об’-єднань, і підприємств Волині й Польщі.
А ось погляд на стан і перспективи розвитку відносин між Україною та ЄС, політичні та економічні наслідки для України представника провідної країни Євросоюзу і НАТО — першого секретаря посольства ФРН в Україні пана Генріха Боннета:
— Є три основних фактори, які впливатимуть на розвиток стосунків України з Євросоюзом і ми у Євросоюзі чітко спостерігаємо за ними. Перший — наскільки ми зможемо разом визначати конкретні теми економічного і політичного співробітництва, а не лише говорити про них, наскільки справжньою є зацікавленість України в такій співпраці? Нам дуже цікаво, як буде розвиватися співпраця України з ЄС, шлях її до Європейського співтовариства, якщо Україна має намір одночасно інтегруватися до Єдиного економічного простору? Досвід показує, що інтегруватися в дві різні структури дуже складно, і ми спостерігатимемо, як Україна вирішуватиме цю проблему. Другий фактор — майбутні президентські вибори в Україні, які мають бути чесними і прозорими, і пов’язані з ними свобода преси і свобода слова в Україні. Без таких свобод що має робити Україна в Євросоюзі? І, нарешті, третій фактор — співпраця в питаннях безпеки, зокрема, вирішення проблеми торгівлі наркотиками, нелегальної міграції і торгівлі людьми, боротьба з СНІДом. Якщо ви готові співпрацювати у цих сферах з Євросоюзом, то ми готові співробітничати і дружити з вами.
Цікаво, що українські експерти з цього питання — директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко і представник відділу економічної і соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Давиденко — спробували, як мовиться, перейти в наступ і дорікали Євросоюзу у відсутності послідовності й концептуальності стосунків з Україною. Склалося враження, що українські експерти частково відображають доволі поширену думку — або приймайте нас такими, як ми є, або ми проживемо і без вас. Нічого іншого, природно, крім посмішки, в зарубіжних учасників круглого столу така позиція викликати не могла. ЄС відкинула вимогу України про асоційоване членство в ЄС, порахувавши, що це означає ще й «замороження» стану суспільства в Україні. Зрештою, експерти визнали: головна перешкода на шляху України до ЄС — це невідповідність України критеріям верховенства права, демократії і прав людини, які є в ЄС, яка й не дозволяє поставити Україну в чергу до ЄС. З іншого боку — українські товари не відповідають стандартам ЄС. Позитивне ж — йде напрацювання законів, рутинна робота на шляху до ЄС, яку ведуть міністерства закордонних справ і економіки та європейської інтеграції. А от чи готова Україна виконувати саме ці закони і напрацювання — питання, здається, повисло в повітрі.
Щодо стану відносин Україна — НАТО і перспектив інтеграції України до альянсу, то директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре (він, до речі, громадянин Бельгії, за 3 роки роботи в Україні чудово навчився розмовляти українською) наголосив, що нині НАТО є «політичною організацією з військовим інструментом». Головна турбота НАТО тепер — організація колективної безпеки. Він навіть порівняв НАТО із заводом, який продукує безпеку, і в цьому заводі всі країни — члени НАТО — володіють пакетом акцій. «Чому Україна зацікавлена в НАТО?» — запитав пан Дюре і сам же відповів: «Безпека Європи не може бути досягнутою без демократичної, розвинутої незалежної України. Це наша стратегічна концепція». Але, додав пан Дюре, все залежить від вашої військової реформи, від розвитку демократичного процесу в Україні.
Щодо реформування Збройних сил, то тривожною постала картина з вуст першого міністра оборони України генерала армії Костянтина Морозова. Хоча певні напрацювання на шляху України до НАТО є, визнав він, проте зауважив, що державна позиція знаходиться під впливом кон’юнктурних обставин, обумовлена стосунками з Росією і ставленням Росії до розширення НАТО. Щодо скорочення Збройних сил, то складається враження, що в нас за давньою звичкою хочуть все розламати, а тоді вже створювати по-новому. А це вимагатиме великих коштів. НАТО потрібна міцна Україна, яка здатна захистити себе, стати контрибутором міжнародної безпеки, наголосив генерал. На його думку, по суті, в Україні йде не реформа, а просте скорочення Збройних сил. Дещо оптимістичнішу картину намалював полковник Ігор Козій з Управління євроатлантичного співробітництва Генштабу Збройних сил України, до речі, наш земляк з села Сереховичі Старовижівського району. Він навів факти участі в різних навчаннях, виконання хартії про особливе партнерство України і НАТО, цільового плану «Україна—НАТО». Система ЗС України адаптується до систем НАТО, підкреслив він.
Якраз в процесі формування стосунків між Україною і ЄС, Україною і НАТО Волинь має стати своєрідним полігоном напрацювання нових форм прикордонного співробітництва, створення нової соціально-політичної ситуації в регіоні. Картину того, як це може відбуватися, змалював професор кафедри прикордонної служби Національної академії державної прикордонної служби України доктор військових наук генерал Василь Серватюк. Це тим важливіше, що державний кордон по межах області другий в Україні за протяжністю після Одеської. Саме на Волині проходили переговори головних прикордонних уповноважених Польщі і України, саме в Луцьку прикордонне відомство України отримало 50 автомобілів від Єврокомісії, іншу технічну допомогу. Вихід кордонів Євросоюзу до України вимагає розвитку інфраструктури переходів, на Волині змінюється обличчя наших кордонів. Але процес наближення кордонів Євросоюзу є доволі болючим, що виявилося в ліквідації пунктів спрощеного пропуску, створення складнощів для проїзду громадян України і Польщі до своїх родичів. Справжнім лихом є зростання кількості нелегальних мігрантів, затриманих на території Волині — 301 у 2002 році й 608 у 2003-у. Чимало жителів Волині зробили перевіз емігрантів через кордон прибутковим бізнесом.
— Волинь і Луцьк стають форпостом усієї Європи для вивчення українських і російських ринків, — така теза прозвучала у виступі Сергія Тарасюка. — Вкрай необхідна побудова нових готелів, автопарків, мережі послуг, а головне — створення клімату, сприятливішого для іноземних інвесторів. Тепер не лише українці їдуть працювати в Польщу, а й поляки до нас, і такий обмін робочою силою властивий для всіх європейських країн. У Луцьку є 50 підприємств, які можуть вигідно працювати з зарубіжними партнерами.
А що бізнесмени Волині готові співпрацювати і співпрацюють з своїми колегами з європейських країн засвідчив виступ віце-президента Волинської торгово-промислової палати Михайла Грінченка.
Під час круглого столу були наведені дані опитів громадської думки на Волині щодо ЄС та НАТО, обговорено роль ЗМІ у її формуванні, які проводив фонд «Демократичні ініціативи». 64,3 відсотка лучан проголосували б на референдумі за вступ України до ЄС, а ось за вступ до НАТО — лише 37 відсотків. Водночас відзначено, що обізнаність лучан із тим, що таке ЄС і НАТО є невисокою.
Дуже цікавим був виступ тележурналіста студії «1+1» Євгена Глібовицького. Він, зокрема, навів і такі факти інтеграційних процесів. Естонія не може у свої консерви вкладати саме 10 оселедців, як вимагає стандарт ЄС, бо північна риба менша, а Данія змушена продавати яблука, як «яблукоподібні фрукти», бо вони теж не відповідають стандартам. Великою перевагою Волині пан Євген назвав велику кількість наших заробітчан у Європі, бо саме вони, на його думку, несуть найбільшу кількість інформації про Європу, тамтешні держави, про те, як там приймаються рішення, як функціонує їхній ринок і, зрештою, звикають до Європи. На думку ж пана Глібовицького Україна відповідатиме європейським стандартам тоді, коли наші двірники зранку будуть поголені й не матюкатимуться, а бруківка на наших шляхах скрізь буде покладена рівно.
Володимир ЛИС.