ЩЕ НЕ ВИСОХЛА КРОВ ГЕРОЇВ МАЙДАНУ, А МОСКВА ВЖЕ ХОЧЕ СВІЖОЇ*

Перемога революції гідності та повалення бандитського режиму Януковича відкрили нашій нації шлях до побудови нової країни. За цю можливість українське суспільство заплатило надзвичайно високу ціну — ціну життів Небесної сотні...

Анатолій ВІТІВ, народний депутат від ВО «Свобода»


Спільним, єдиним поривом сили духу, мужності та незламної волі наш народ скинув із себе ярмо внутрішньої окупації. Але у той час, коли українці власною кров’ю виборювали своє майбутнє, свободу і гідність, у Москві вже готувалися до реалізації підступних планів військової агресії та розчленування України.
Період правління Януковича і Партії регіонів став часом не лише всепоглинаючої корупції, жахливого марнотратства і кримінального розгулу. Ці роки Кремль успішно використав, щоб розвалити українську армію та спецслужби, звести нанівець нашу обороноздатність, знищити засади державності. Тобто поки Янукович розбудовував «Межигір’я», полював на кабанів, викрадав картини та стародруки, купував супердорогі авто, грабував бюджет та сидів на золотому унітазі, вороги України руйнували її зсередини.
Наприкінці листопада Путін, здавалось, уже святкував перемогу. Росія була впевнена: не підписавши Угоди про асоціацію з ЄС, Україна потрапила до її сфери впливу і з часом стане новою колонією «русского міра». Але зовсім інше бачення свого майбутнього мав український народ, який кинув рішучий виклик зграї гопників при владі і зруйнував геополітичні плани Кремля.
Втеча Януковича з України і революція гідності стали серйозним ударом для московських вождів. Але вони зрадили б самих себе, якби відмовилися від планів стосовно загарбання України. Скориставшись перехідним періодом у нашій державі, який виник унаслідок повалення злочинного режиму Януковича, російські агресори вторглися на українську територію.
Росія застосувала типову тактику підступного ворога, який вичікує, щоб завдати удару за найменш сприятливих обставин. Плани загарбання України вже давно лежали на столі у кремлівських царьків, а цілеспрямована диверсійна робота щодо розвалу України зсередини пришвидшила початок військової інтервенції.
Ще не висохла кров Героїв Майдану, а Москва вже хоче свіжої. Вона ввела свої окупаційні війська до Криму, запускає сценарії сепаратизму, готує провокації і погроми, мітинги на підтримку збройної агресії. Такі дії — це ніж у спину українському народу, який нещодавно звільнився з-під «регіонального» ярма Януковича та його «Сім’ї» й отримав надію на краще життя. Однак цю надію вирішив розтоптати російський окупаційний чобіт.
Насправді тамтешня влада є такою ж бандитською, гнилою всередині, як і та, що її ми мали донедавна. Тому-то Янукович, якого підозрюють у масових убивствах людей, розкраданні бюджету та національній зраді, дістав притулок у Путіна. Тому-то Росія в Криму й спирається на відомого в минулому бандита Аксьонова на прізвисько Гоблін. Лише держава, якою керують бандити та злодії, може прихистити особу, оголошену в міжнародний розшук. Дії Росії на міжнародній арені є бандитизмом. Рано чи пізно за це доведеться відповідати. І розплата буде неминучою.
Для Росії війна з Україною стане початком її кінця. Ця імперія зла — «Колос на глиняних ногах», який тримається на нафтодоларах, рабській психології мас та імперіалістичній пропаганді. Варто лише серйозно похитнути її — і ця тюрма народів розвалиться, як картковий будинок.
Сьогодні всі громадяни України мають об’єднатися, щоб дати відсіч агресорові, і працювати чітко, злагоджено, прозоро та ефективно задля спільної мети — побудови сильної, самодостатньої, заможної України. Всі внутрішні суперечності, конфлікти, чвари нині на руку інтервентам, а тому не маємо права їх допускати.
Ворог біля наших воріт, і ми мусимо його зупинити. Путін не розуміє, що на Майдані зродилася вільна нація, переможний дух якої не зламати і не розтоптати жодному окупанту.