ФІНАНСОВУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ ЗА НЕПРАВОМІРНІ ДІЇ ТРЕБА ЗАКРІПИТИ ЗАКОНОДАВЧО*

Чимало тих, хто стояв на Майдані та обрав європейський шлях розвитку України, вимагають системних змін у взаємовідносинах між службовцем та суб’єктом господарювання. Будь-який бізнес має залежати не від волі чиновника, що часто призводить до порушення життєздатності цілих підприємств, а працювати за чіткими правилами паритетної взаємодії держави та підприємця

Сергій МАРТИНЯК, народний депутат України


Що може забезпечити зміну філософії наших бізнесменів від «підкилимного» вирішення проблемних питань до формулювання конкретних вимог представникам органів влади? Відповідь однозначна ― фінансова відповідальність чиновника за вчинення неправомірних дій, що були доведені.
Типовий приклад: під час перевірки податкова служба вилучає з підприємства документацію та блокує рахунки, через що суб’єкт господарювання втрачає можливість вчасно виконувати свої зобов’язання перед контрагентами та споживачами. Це безпосередньо впливає на ділову репутацію директора та імідж усієї компанії.
Через деякий час підприємство доводить свою правоту у суді і повертається до роботи, втрачаючи однак постійних партнерів та ринок. Сформований роками імідж страждає і потребує відновлення. Фінансові втрати ― компенсації за рішенням суду ― несе держава за рахунок тих же податків, які сплачує бізнес. Але це неправильний підхід. Податки мають йти на розвиток, соціальну сферу, а за непрофесійні дії чиновники повинні відповідати самі, розплачуючись із своїх кишень.
Найближчим часом у Верховній Раді України буде розглядатися законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо відповідальності посадових та службових осіб органів державного нагляду (контролю)», який передбачає таке: посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.
Як народний депутат України до другого читання вказаного законопроекту, я подав пропозиції, що стосуються таких положень:
Факт визнання судом або іншим уповноваженим органом протиправними рішення (дій чи бездіяльності) посадової або службової особи (або скасування рішення в будь–якій іншій формі) органу державного нагляду (контролю) означає нанесення, крім зазначених вище матеріальних збитків, моральної шкоди фізичній особі або посадовим (службовим) особам юридичної особи, а також шкодить діловій репутації суб’єкта господарювання.
Моральні втрати та підрив діловій репутації відшкодовуються в порядку, передбаченому даною статтею. Розмір відшкодування визначається судом, за винятком мінімального його розміру.
Мінімальний розмір відшкодування моральних збитків становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати, а шкоди, завданої діловій репутації суб’єкта господарювання, ― 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на 1 січня року, в якому здійснюється визначення розміру відшкодування.
Після прийняття цих змін, упевнений, що кожен чиновник кілька разів подумає, перш ніж вчиняти або, навпаки, не робити дій, спрямованих на порушення роботи підприємства чи окремої фізичної особи. А головне: як службовці, так і бізнесмени по–новому будуть сприймати свою роль у тому середовищі, де вони виконують свої безпосередні обов’язки.