ЯК НАРОДЖУЮТЬСЯ ГРОШІ

З понеділка в обіг вводиться 50-гривнева банкнота нового зразка, виготовлена на Банкнотно-Монетному дворі в Києві, де побував наш кореспондент
Незважаючи на суворі вимоги безпеки й правила охорони такого роду об’єктів, нас не обтяжували прискіпливими процедурами огляду. Звірка документів із списком запрошених при в’їзді на територію, видача нагрудних перепусток — і ось уже ворота посилено захищеної подвійної огорожі відкриваються перед нашими автобусами.
Журналістів зустрічав генеральний директор Банкнотно-Монетного двору Руслан Арешкович. На початку 90-х він був заступником тодішнього голови Нацбанку Віктора Ющенка, і коли постало питання про створення в Україні власного Банкнотно-Монетного двору, саме Арешковичу доручили цю відповідальну роботу. Вивчав досвід інших країн, вникав у всі тонкощі виробництва, облаштування підприємства, а тому ставиться до свого “дітища” майже з батьківською гордістю.
Банкнотно-Монетний двір займає майже 50 гектарів, колись тут знаходилось підприємство військового комплексу. Але коли вирішувалось питання про розширення бази Національного банку в зв’язку з грошовою реформою, уряд передав йому цю територію разом з будівлями.Тепер це — 180 тисяч квадратних метрів площ виробничих і адміністративних приміщень, де працює понад дві тисячі людей. Тут же знаходиться Центральне державне сховище грошей, Державна скарбниця із золотим запасом України.
— 22 березня ми відсвяткували перше десятиріччя Банкнотної фабрики, адже саме цього дня 1994 року було випущено першу партію українських грошей, — розповідав директор підприємства Роман Гаврилюк.
Ми маємо змогу в друкарському цеху спостерігати, як народжується нова українська “п’ятдесятка”. Майбутні банкноти поки що у грубезних стосах нерозрізаних аркушів розміром 70х80 сантиметрів. У кожному такому аркуші 45 п’ятдесятигривневих банкнот нового зразка.
Хтось подумає: навіщо завдавати собі зайвих клопотів, навіщо щоразу випускати оновлені банкноти? Але така практика існує у всьому світі. Кожні сім-десять років дизайн грошей повинен мінятися, щоб фальшивомонетники не пристосовувались, виготовляючи підробки. Нова “п’ятдесятка” має на 12 ступенів захисту більше, ніж попередня купюра, до якої ми звикли.
Водночас розробники банкноти нового зразка врахували і зауваження, які “споживачі” висловлювали щодо дизайну 20-гривневої купюри. Багато хто нарікав, що вона схожа на долар, когось обурювала відсутність на купюрі назви держави — слова “Україна”. Та все ж, спостерігаючи за народженням грошей власного, українського, виробництва, мимоволі відчуваєш якийсь трепетний приплив патріотизму. Хто б що не казав, але це наші українські гроші.
Крім банкнот тут виготовляють акції, сертифікати. Сподіваються, що і виробництво акцизних марок, які досі виробляв поліграфічний комбінат “Україна” і які дуже часто фальсифікуються, буде передано Банкнотно-Монетному двору. Адже потужності підприємства дають таку змогу. А перевиконувати план на цьому підприємстві не дозволено.
— На цей рік маємо замовлення, визначене Національним банком, на випуск 1 мільярда 45 мільйонів банкнот різного номіналу і 500 мільйонів штук розмінних монет. Спеціалісти Нацбанку розраховують потребу в грошах, враховуючи виплати зарплат, пенсій, інфляцію, необхідність підтримки грошової маси, яка знаходиться в обігу, наявності резерву грошей. Навіть враховується вплив цьогорічних президентських виборів, багатьох інших обставин, — розповідав Руслан Арешкович.
Монетне виробництво — молодше за віком, воно діє з 1998 року. Приміщення помпезніше, цікавий стиль оформлення фойє. Навіть побіжна екскурсія цехами Монетного двору засвідчує високу культуру виробництва, турботу про найкращі умови для працюючих. Чудові побутові кімнати, персональні сейфи для робітників, де кожен зберігає особисті прикраси, цінні речі. Щоб зайти в цех, треба пройти “рамку”, отож ні сережок, ні каблучок у жінок за верстатами в цеху, де випускають ювілейні і пам’ятні монети, ми не побачили.
Своєрідна міні-виставка кращих зразків цієї продукції із срібла, золота, мідно-нікелевого сплаву вражає різноманітністю. Всього тут відчеканили за п’ять років понад 3,5 мільйона штук монет. В іншому цеху виготовляють державні нагороди. В третьому — звичайні розмінні монети, які в кожного з нас брязкають в кишенях.
Не втрималися журналісти, щоб не розпитати “комерційну таємницю”: яка ж зарплата у працівників Банкнотно-Монетного двору? Не відразу, а з деякою передмовою про те, що система оплати праці повинна задовольняти потреби людей, стимулювати їх, керівники обмовились, що середня зарплата працюючих тут становить до 300 доларів. Плинності кадрів, звичайно ж, нема. Працюють на підприємстві переважно дуже кваліфіковані спеціалісти, до того ж перевірені службою безпеки. Жодної спроби винести за межі цеху продукцію, як це буває на інших виробництвах, тут не пригадують.
От і гостям в Банкнотно-Монетному дворі вручили хіба що плакати із зображенням 50-гривневих банкнот нового зразка. З 29 березня такими, можливо, вже видаватимуть людям зарплати, пенсії. Адже в кожне обласне управління Національного банку ці банкноти уже надійшли.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА.