«СТУДЕНТИ БІЛЬШЕ ГОТОВІ ДАВАТИ ХАБАРІ, НІЖ ВИКЛАДАЧІ ЇХ БРАТИ»

Нещодавно Президент України Петро Порошенко підписав новий Закон України «Про вищу освіту», який запрацює з 6 вересня. Це стало головним інформаційним приводом, щоб порозмовляти з міністром освіти і науки Сергієм КВІТОМ (на фото)

Леся БОНДАРУК

…ПРО РЕФОРМИ
«Неможливо проводити їх, не вкладаючи жодних коштів. У нас великі проблеми, бо відомо, що близько 100 мільярдів доларів минула влада вкрала з бюджету. Наразі можемо сказати, що українська вища освіта подолала пострадянські рецидиви й опинилася в іншій реальності. В основі Закону України «Про вищу освіту» — ідея університетської автономії: академічної, фінансової та організаційної.
Що це означає? Що українські виші зможуть наймати випускників та професорів із закордону. Що ректора вибиратиме колектив, а міністерство не зможе маніпулювати, лише по факту підпише контракт. Що не треба буде погоджувати з нами штатний розпис, який кожен виш сам формуватиме. Дуже важливо, що у рамках фінансової автономії університети виводяться з Держказначейства, тобто вони зможуть відкривати власні банківські рахунки і контролювати зароблені кошти. Відмовившись від репресивних і контролювальних функцій, МОН, сподіваюся, вибудує партнерські стосунки зі всіма навчальними закладами».

…ПРО ПОТРЕБУ КОНТРОЛЮВАТИ ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ
«Невдовзі буде створено нову колегіальну структуру — Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, стануть суттєво суворішими антиплагіатні норми і відповідальність за їх порушення. Окрім чиновників Міністерства освіти, до нього увійдуть представники вищих навчальних закладів різної форми власності, студентства, Національної академії наук України, працедавців. Воно буде професійно незалежним, відповідатиме за ліцензування та акредитацію університетів.
Зрозуміло, що кількість вищих навчальних закладів зменшуватиметься, а якість освітніх послуг зростатиме. Сьогодні приватні виші, на жаль, не конкуренти державним, бо приймають на навчання переважно тих, хто може заплатити, у них майже не ведеться науково–дослідницька робота. Новий закон зрівнює у правах університети всіх форм власності. Це надасть можливість зміцнитися приватним вишам, щоб достойно конкурувати з державними. І від цього також зросте якість освіти».

…ПРО ЗМІНИ, ЯКІ ЧЕКАЮТЬ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ
«Зменшення навчального навантаження для викладачів, що його передбачає новий закон, не призведе до скорочення предметів і кадрів. Із 900 годин на рік, а фактично було й понад тисячу, залишаться 600. Зменшиться аудиторне навантаження, зросте кількість годин на самостійну роботу. Ми зможемо платити за наукові публікації, дослідження, методичні розробки. Таким чином, викладач більше займатиметься наукою. Знизиться навчальне навантаження й у студентів, вони зможуть обирати четверту частину курсів. Запровадимо й нові критерії оцінювання якості знань.
А ще скасовуємо напрям спеціаліста, хоча цьогоріч ще є набір. Просто потім спеціаліста прирівняємо до магістра. Жодної дискримінації не буде. Замість Вищої атестаційної комісії самостійні рішення ухвалюватимуть вчені ради університетів, які й нестимуть за це відповідальність. Ми мали бакалаврський рівень (цикл), магістерський, а тепер запроваджуємо третій — доктор філософії (PhD), де відбудеться інтеграція науки і освіти. Кандидати наук будуть прирівняні до доктора філософії у певній галузі. На базі аспірантур та докторантур утворимо сучасні структуровані PhD–програми. Переглянемо правила підготовки та захисту дисертацій, зокрема й на одноразових вчених спецрадах. Це принципово нові вимоги до якості».

…ПРО БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ
«Два роки тому соціологи вивчали питання корупції в університетах не під час вступу, а під час навчання. З’ясувалося, що більше студенти готові давати хабарі, ніж викладачі їх брати. Тож у цій проблемі треба згадувати всіх учасників навчального процесу —від ректора до студентів. Конкурентоздатні передусім на міжнародній арені університети не допускатимуть навіть натяку на хабарництво.
Я не маю ілюзій стосовно того, що можна побороти корупцію в окремо взятій галузі. Тому що це соціальна проблема, пов’язана з рівнем економіки, з управлінськими традиціями. Ми перекрили такі відомі маніпуляційні схеми при відборі і друку підручників, захисті дисертацій, призначень на посади, акредитації навчальних закладів. Ми зруйнували вершину кримінально–корупційних дій тут, у міністерстві. Залишки корупції можна знайти лише десь на низових ланках, а тому розглядаємо всі скарги, що надходять до МОН. Хоча це й непросто. Якщо є якісь факти, сутички, прояви корупції, то ми реагуємо як «швидка допомога». Хай люди не бояться, будуть активними. А міністерство їх підтримає».

…ПРО СЕРЕДНЮ ОСВІТУ
«Я і моя дружина — з учительських родин, тож добре обізнаний із проблемами школи. Наступний законопроект, який запропонуємо на розгляд парламенту, — «Про освіту». Він рамковий і значною мірою стосуватиметься саме середньої освіти, а також професійно–технічного навчання.
Програми і навчальні плани змінимо на такі, що відповідають сучасному світовому розвитку, новітнім технологіям. Дитина повинна бути активним учасником навчального процесу, ухвалювати самостійні рішення, а не перетворюватися на статичну посудину, яку хтось наповнює чи напихає знаннями. Нині учні не встигають опрацьовувати пропонованих обсягів інформації і, як підсумок, мають дуже низький рівень знань.
Є ще проблема 12–річної школи. Той рік, який нібито скасував Табачник, нікуди не подівся. Він просто сповз на дошкільну освіту. І це треба пояснювати людям. Наша система середньої освіти має інтегруватися в європейську систему. Для переходу до дванадцятирічки ми спочатку змінимо матеріально–технічну базу навчальних закладів. У старшій школі запровадимо профільне навчання, нову концепцію якого МОН розробляє спільно з Академією педагогічних наук».

…ПРО СИТУАЦІЮ В КРАЇНІ
«Навесні я двічі був у Харкові, Донецьку, Миколаєві та Херсоні. У Харкові передали гуманітарну допомогу солдатам. Мої враження від спілкування з ректорами, викладачами, студентами, профспілковими діячами і журналістами на сході та півдні України дуже позитивні. Академічне середовище проукраїнське. А ті викладачі, які засвітилися як сепаратисти або терористи, — це винятки. Нікого не забудемо. Вони не працюватимуть в освіті, а, сподіваюся, нестимуть кримінальну відповідальність. У цьому співпрацюємо з СБУ. А наслідки воєнних дій на Донеччині та Луганщині подолаємо. Все буде добре».

…І ПРО ТЕ, ЧИ ЗНАХОДИТЬ ЧАС ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ
«Обов’язково! Щонайменше тричі на тиждень займаюся кун-фу. А ще читаю твори Хемінгуея в оригіналі, щоб вправлятися в англійській мові».


ДОВІДКА «ВОЛИНІ-НОВОЇ»
Сергій Квіт народився 26 листопада 1965 року в Ужгороді. У 1982–му закінчив середню школу № 17 у Львові. У 1983—1985 роках проходив службу в 29–й окремій спортивній роті Прикарпатського військового округу. Майстер спорту з фехтування. У 1991–му закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У цьому ж виші працював викладачем, у 1997 році захистив кандидатську, а у 1999–му — докторську дисертацію.
У 2001–2002 роках був деканом–організатором факультету політичних наук і журналістики, а з 2003–го — деканом факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету «Києво–Могилянська академія». У 1993—2003 роках очолював журнал «Українські проблеми». У 2005–му здобув диплом професора. Із 2007–го до середини лютого 2014–го був Президентом НАУКМА. Разом зі студентами та викладачами брав участь у Революції гідності.
Із 27 лютого 2014 року — міністр освіти і науки України в Кабінеті Міністрів Арсенія Яценюка.
Наукові інтереси — філософська герменевтика, масові комунікації, університетський менеджмент. У 1990 році виступив членом–засновником Асоціації «Нова література», у 2002—2010 роках був президентом Центру медіа–реформ, з 2005 року — член Національної комісії з питань утвердження свободи слова та інформаційної галузі.
Фото із сайту www.j-school.kiev.ua