МАЙНО, ЩО НАЛЕЖИТЬ ГРОМАДІ, МАЄ ПРИНОСИТИ ЇЙ КОРИСТЬ

«Найлегше ― продати об’єкти обласної комунальної власності. Набагато важче ― зробити їх прибутковими, щоб працювали на користь волинян», ― вважає директор санаторію матері і дитини «Пролісок», депутат обласної ради (фракція «Батьківщина») Валентина Касарда (на фото), яка є секретарем постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області

Мар’яна ВЕРБІВСЬКА

― Використання будівель та приміщень, основних засобів, призначення керівників комунальних закладів ― далеко не повний перелік питань, що розглядають на засіданнях депутати, які входять до нашої комісії, ― продовжила Валентина Іванівна. ― Головний критерій у пошуках ефективного рішення ― раціональне управління майном, що належить громаді. Не поділяю думку про те, що добра тільки спільна болячка і що якнайшвидше слід віддати об’єкти спільної власності у «дбайливі приватні руки». Бо на власному досвіді переконалася: успішний менеджмент і дружна команда не тільки витягнуть комунальний заклад із занепаду, а й міцно поставлять його на ноги.
― Маєте на увазі санаторій «Пролісок»?
― Більшість обранців волинян стояли на твердій позиції ― зберегти оздоровницю у власності територіальної громади. Нашому колективу це вселило впевненість, що заклад працюватиме стабільно. Щоб він розвивався, постійно вдосконалюємо медичне та побутове обслуговування клієнтів. У «Проліску» маємо високотехнологічне обладнання для оздоровлення людей, налагодили прямі зв’язки з провідними інститутами України, які розробляють та впроваджують новітні технології на рівні світових стандартів. У нас неодноразово відбувалися семінари та конференції. Нашим досвідом зацікавилися сусіди-поляки, які приїжджають на стажування у «Пролісок». Вони бачать перспективу для санаторно–оздоровчого туризму саме у прикордонні ― як на Волині, так і в Люблінському воєводстві. Для економіки України і Польщі надзвичайно важливо скористатися природними ресурсами для створення курортної зони.
― Окремі керівники комунальних підприємств часто нарікають, що їм не вистачає коштів для розвитку. А що скажете ви з цього приводу?
― Хоча зараз у державі скрута, але все-таки знаходимо можливості скерувати заощаджені ресурси на зміцнення матеріальної бази. Економити кошти дає змогу котел, який працює на твердому паливі, спеціальні ємкості, де акумулюється підігріта вода. Менше витрачаємо грошей і на опалення їдальні, лікувального та культурно-розважального корпусів, спальних приміщень, які утеплили. Оптимізуємо витрати і за рахунок підсобного господарства. З ранньої весни самі вирощуємо майже всі овочеві культури у теплиці. Маємо свиноферму, хлібопекарський і кондитерський цехи, морозильні склади, де можна зберігати більш як 10 тонн продукції. Тож до столу відпочивальникам подаємо екологічно чисту продукцію і водночас вивільняємо кошти, які спрямовуємо на розвиток оздоровниці. Щоб знизити собівартість наших послуг, звели ще два будиночки для проживання. Та найбільшу віддачу, на мою думку, дають кошти, які вкладаємо у професійне зростання наших працівників. Багато з них удосконалюють свою фахову підготовку в Міжнародній школі масажу Євгенії Родіонової.
― Візитівкою «Проліска» стала мінеральна вода, яку, очевидно, будете використовувати, якщо Грем’яченська сільська рада реалізує проект «Розвиток співробітництва в галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні».
― Додам: одним із головних партнерів у цій справі є Волинська обласна рада. Мої колеги-депутати ухвалили рішення долучити до грантових коштів Євросоюзу гроші з обласного бюджету. Сподіваюся, будівництво передбаченого проектом водолікувального комплексу розширить спектр послуг, які надаємо відпочивальникам, котрі мають проблеми з опорно-руховим апаратом. Адже нині чимало людей працюють сидячи за комп’ютером, мало рухаються. Від цього страждає хребет. Нова апаратура та тренажери, якими буде оснащений комплекс, водні процедури не тільки поліпшать фізичне здоров’я людей, а й допомагатимуть лікувати нервову систему.
― Багатьох небайдужих волинян цікавить доля санаторію-профілакторію, що в Журавичах Ківерцівського району...
― В нашому краї залягає потужний пласт мінеральної води, зокрема й у Журавичах б’є джерело води з домішками радону, є родовище торф’яних грязей. Однак прикро, що оздоровчий заклад, який на балансі ДП «Колківське лісове господарство» обласного управління лісового та мисливського господарства, з 1998 року не діє, будівлі руйнуються. Якби профілакторій передали в обласну комунальну власність, то потрібно небагато коштів, щоб за короткий час відновити його роботу. Тут можна було б відкрити філіал «Проліска», адже наші працівники мають відповідну фахову підготовку. У березні цього року депутати обласної ради у своєму зверненні запропонували Державній агенції лісових ресурсів передати Журавичівський санаторій-профілакторій з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області. Однак столичні чиновники відмовили, мотивували тим, що закон забороняє передавати у комунальну власність санаторії. Звісно, з київських пагорбів не видно, що, власне, санаторію у Журавичах немає. Замість нього залишилися тільки напівзруйновані приміщення. Якщо ще рік–два до них ніхто не докладе рук, то, щоб підняти заклад із руїн, потрібно буде набагато більше коштів, ніж нині. Тому не раз закрадається думка, що хтось уже накинув на нього оком.
― Колеги-депутати підтримали один із ваших запитів, що стосувався будівництва школи в селі Грем’яче Ківерцівського району. А нещодавно ПП «Волиньагропромбуд» звинуватило вас у тому, що з території недобудованої школи самовільно забрали блоки. З цього приводу нібито було відкрите кримінальне провадження. Що сталося насправді?
― Ніякого кримінального провадження немає. Бо є договір між Грем’яченською сільською радою та КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок» на впорядкування території, де ходити стало небезпечно, бо поряд дитячий садок і навчаються учні 1―2 класів. Недобросовісний виконавець ― ПП «Волиньагропромбуд» не дотримався умов договору з Грем’яченською сільрадою, згідно з яким ще торік у червні мав демонтувати недобудоване приміщення школи в цьому селі і підготувати майданчик для будівництва нового закладу освіти. Нещодавно остаточну відповідь на безпідставні претензії дав Рівненський апеляційний суд, який своїм рішенням підтвердив правомірність дій Грем’яченського сільського голови, а отже, і мою.
Переконана: виборці Ківерцівщини не вірять безглуздим звинуваченням на мою адресу, адже відколи виконую обов’язки депутата обласної ради, завжди обстоюю інтереси людей. Бачу перспективи Волині в розвитку санаторно-курортних послуг і хочу, щоб наш край не втратив шансу стати всеукраїнською, а з побудовою водолікувального корпусу ― міжнародною оздоровницею.