Медицина
«НЕ ХОЧУ ДО ШКОЛИ…»
Два тижні учнівського стажу багатьом першачкам далися нелегко. Не всім вдалося швидко і безболісно звикнути до правил шкільного життя, «акліматизуватися» у класі...
Два тижні учнівського стажу багатьом першачкам далися нелегко. Не всім вдалося швидко і безболісно звикнути до правил шкільного життя, «акліматизуватися» у класі...
Педагоги стверджують, що адаптація малих школяриків триває в середньому до двох місяців. Одні малюки капризують, дехто втрачає апетит, а особливо вразливі навіть можуть захворіти. Причина цих проблем — нервове перевантаження, стрес. Коли помічаєте, що дитина стала невпевненою у собі, почувається самотньою, мало спілкується з рідними і друзями, погано запам’ятовує будь-яку нову інформацію, скаржиться на втому, часто буває роздратованою — не ігноруйте ці симптоми. Пам’ятайте, що в цей час дуже важливо морально підтримувати малюка.
Для маленького учня, навіть якщо він уже вміє читати, рахувати і писати, складною проблемою є те, що дорослим видається елементарною справою: попроситися у туалет, запитати у вчителя, коли щось не зрозуміло, відстояти свою думку перед однокласниками. Зрозуміло, конфузів і неприємних ситуацій уникнути важко. У такому випадку розповідайте малюку схожі історії із власного дитинства, щоб він зрозумів: помилки — це нормально, не соромно і не погано, просто період зараз у нього такий. Усе буде добре: у школі нелегко, але є і багато радісних подій.
Не варто надмірно опікати першачка, збирати замість нього портфель, чистити взуття і уроки готувати. Ваш учень повинен чітко зрозуміти, хто відповідальний за це, а хто — лише допомагає в тому випадку, якщо не все виходить. Контроль дорослих не повинен бути нав’язливим, аби самооцінка дитини не страждала.
Не поспішайте дорікати, сварити за невдачі. Навпаки, не забувайте похвалити, навіть якщо результат не задовольняє вас. Скажіть: добре, що ти старався, працював. Або: чудово, що ти переборов страх і зміг відповісти на уроці.
Помилку роблять ті батьки, які у присутності дітей критикують шкільні порядки, вчителів. Для першачків авторитет педагога є незаперечним. І вносити сумнів у цьому випадку зовсім недоречно. Якщо з’явилися серйозні претензії до вчителя, краще поспілкуватися з ним без свого чада.
Педагоги стверджують, що адаптація малих школяриків триває в середньому до двох місяців. Одні малюки капризують, дехто втрачає апетит, а особливо вразливі навіть можуть захворіти. Причина цих проблем — нервове перевантаження, стрес. Коли помічаєте, що дитина стала невпевненою у собі, почувається самотньою, мало спілкується з рідними і друзями, погано запам’ятовує будь-яку нову інформацію, скаржиться на втому, часто буває роздратованою — не ігноруйте ці симптоми. Пам’ятайте, що в цей час дуже важливо морально підтримувати малюка.
Для маленького учня, навіть якщо він уже вміє читати, рахувати і писати, складною проблемою є те, що дорослим видається елементарною справою: попроситися у туалет, запитати у вчителя, коли щось не зрозуміло, відстояти свою думку перед однокласниками. Зрозуміло, конфузів і неприємних ситуацій уникнути важко. У такому випадку розповідайте малюку схожі історії із власного дитинства, щоб він зрозумів: помилки — це нормально, не соромно і не погано, просто період зараз у нього такий. Усе буде добре: у школі нелегко, але є і багато радісних подій.
Не варто надмірно опікати першачка, збирати замість нього портфель, чистити взуття і уроки готувати. Ваш учень повинен чітко зрозуміти, хто відповідальний за це, а хто — лише допомагає в тому випадку, якщо не все виходить. Контроль дорослих не повинен бути нав’язливим, аби самооцінка дитини не страждала.
Не поспішайте дорікати, сварити за невдачі. Навпаки, не забувайте похвалити, навіть якщо результат не задовольняє вас. Скажіть: добре, що ти старався, працював. Або: чудово, що ти переборов страх і зміг відповісти на уроці.
Помилку роблять ті батьки, які у присутності дітей критикують шкільні порядки, вчителів. Для першачків авторитет педагога є незаперечним. І вносити сумнів у цьому випадку зовсім недоречно. Якщо з’явилися серйозні претензії до вчителя, краще поспілкуватися з ним без свого чада.