ДВОЄ ПІДСТРЕЛЕНИХ, А ПОЛКОВНИК УСЬОГО ЛИШ ХУЛІГАН?

Левко ЗАБРІДНИЙ


Трапився інцидент поблизу села Бабин Гощанського району на Рівненщині. Михайло Бузинарський, якому вже 51, на своєму «Мерседесі Е220» їхав до Києва. Колишній соратник Віктора Медведчука «підрізав» вантажівку «ДАФ». Водій останньої зупинився перед самим відбійником, а Бузинарський поїхав далі. Свідки пригоди – підприємці із Новограда–Волинського на бусі «Фольксваген Т-5» — вирішили зупинити порушника, щоб той вибачився перед далекобійником. Проте замість вибачень отримали по кулі.

— Ми поверталися з Рівного: я, батько та дядько Вадим, — розповідає учасник сутички Віталій Шевчук. – Побачили, як попереду нас «Мерседес» підрізає вантажівку. Бідний водій ледь встиг зупинитися, аби не потрапити в ДТП. За кермом нашого буса був дядько Вадим. Він і мій тато – далекобійники, тож вони вирішили зупинити власника дорогого авто, аби запитати, що він робив. Ми обігнали «Мерседес» і пригальмували. Михайло Бузинарський, якого досі не знав, не зупинився, виїхав на ліву смугу, опустив вікно і почав цілитися з пістолета у дядька. Ми встигли вирватися вперед, обігнали «Мерседес» і стали прямо перед ним. Михайло Бузинарський одразу почав стріляти. Без попереджень, цілився просто у нас. Далекобійник тим часом перекрив вантажівкою дорогу, аби власник «Мерседеса» не втік, і забрав із його авто ключі. Бузинарський влучив у дядька Вадима і батька. Як я вцілів, не знаю. Бузинарський кинувся відбирати ключі, йому це вдалося. Проте дядько Вадим притиснув його дверима «Мерседеса», тоді я почув вистріли і стогін Бузинарського – він прострелив собі ногу. Разом ми поклали його на землю і відібрали пістолет. Дядько Вадим взяв зброю двома пальцями і поклав собі у бус, аби Бузинарський не намагався її дістати. Приїхала ДАІ. Тільки тоді ми почули, як Бузинарський кричав, що він співробітник міліції. Дядько Вадим попросив даішника забрати пістолет. Той забрав, але не так, як мав би зробити міліціонер, а голими руками. Далі він сів в авто до Бузинарського і разом із ним поїхав до лікарні, залишивши мого тяжкопораненого батька чекати на «швидку».
49–річний Василь Шевчук отримав поранення живота, його друг, 42–річний Вадим Черненко, – п’ятки. Вони, як і Михайло Бузинарський, потрапили до Рівненської обласної лікарні. Пораненого Вадима лікарі відпустили додому, а Василю Шевчуку у лікарні доведеться пролежати довго – поранення тяжке. Чоловіка перевезли в лікарню Новограда-Волинського, проте він досі у реанімації. Щодо Михайла Бузинарського, то із обласної лікарні він «перевівся», не попередивши лікарів. Тепер лежить у київському військовому госпіталі і не визнає, що винен у сутичці, заперечує свідчення очевидців, що стріляв сам у себе:
— Я не розумію, які правила дорожнього руху я порушив? Спокійно їхав на Київ. Натомість мене почав зупиняти посеред дороги білий бус. Водій діяв професійно: я вправо – він вправо, я вліво – він вліво. Коли нарешті зупинився, з буса вийшло троє чоловіків і побігли до мене. У декого були ножі. Я одразу їх попередив, що співробітник міліції і діятиму за інструкцією. Їх це не зупинило. Вони накинулися на мене, почали бити. Я вистрілив у повітря. На ураження не стріляв. Проте відбувалася боротьба за зброю, тож під час неї могло когось поранити. А потім вони забрали пістолет і вистрелили у мене. Але потрібно дочекатися результатів експертизи, яка встановить кого з якої зброї поранено.
Навіть якщо з мого боку було порушення правил дорожнього руху, це мала би зафіксувати ДАІ і я сплатив би штраф. Хто дав право цим чоловікам зупиняти мене, працівника відділу спецоперацій при МВС, посеред дороги? Я діяв у межах закону, тож чому мене зараз роблять головним бандитом області, не розумію. А якби мене вбили? Я зараз воюю за Україну, маю в підпорядкуванні 30 підрозділів у зоні АТО, свого часу Президента країни захищав. Хіба я схожий на людину, яка вийде у центр Рівного і почне стріляти? Я всього лиш захищав своє життя. І якби не фізична підготовка, хтозна, чим усе б закінчилося. Зрештою, можливо, це було замовне вбивство, яке не вдалося виконати. З політичною діяльністю я його не пов’язую – 10 місяців як нею не займаюся, а ось із професійною – безпосередньо. Це могла бути помста одного з бандформувань.
У мене два вогнепальних поранення в ногу. Одна з куль залишила канал у 24 сантиметри. Почалося нагноєння. У Рівному не вміють лікувати таких поранень, тож перевели у військовий госпіталь Києва, де одразу поклали у реанімацію. Зараз основне – вилікуватися, а тоді вже розбиратимуся з усім.
Розслідувати стрілянину на трасі Київ — Чоп буде прокуратура. Від УМВС справу забрали, оскільки Михайло Бузинарський – співробітник Міністерства внутрішніх справ. У вівторок йому оголосили про підозру у злочині за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї). Втім, міський суд Рівного не виніс пану Бузинарському міру запобіжного заходу, як того вимагала прокуратура.
Михайло Бузинарський — родом із Донбасу. На Рівненщину приїхав у період Помаранчевої революції. Керував приймальнею тодішнього Президента Віктора Ющенка, деякий час був членом «Нашої України», очолював державну інспекцію праці в області. А з минулого року розбудовував на Рівненщині «Український вибір», тож людям більше відомий саме як соратник Медведчука та ще як адвокат. Втім, у липні на своїй сторінці у Facebook він написав, що ще у лютому вийшов із партії і тепер бореться за цілісність України на Сході, закликав усіх вступати за його прикладом до Національної гвардії. Пан Бузинарський пішов добровольцем у Нацгвардію, яка підпорядковується міліції – звідси табельна зброя, міліцейське посвідчення, і вочевидь, підвищення в званні, бо ще у лютому він був підполковником (пройшов війну в Афганістані). На Рівненщину, як розповідає, повернувся зі Сходу на кілька днів по теплі речі.