Вістки доходять у “Волинь” навіть з далеких країн, куди занесла нужда земляків. З Португалії надійшов лист від любешівця Ігоря Юрковського, в якому попри деякі прохання до редакції, вкладено вірша...
Вістки доходять у “Волинь” навіть з далеких країн, куди занесла нужда земляків. З Португалії надійшов лист від любешівця Ігоря Юрковського, в якому попри деякі прохання до редакції, вкладено вірша з такими рядками: А, може, час мине, що даний Богом Тобі для щастя? Бо буває й так... І, ставши на коліна під порогом, Збагнеш: вже з грішми і... уже бідняк. Ніна Ковш з Цумані написала ось ці рядки, присвячені Україні, в Польщі: Я ж вдома лишаю стареньких батьків, І дітей своїх довго не бачу. І рветься серденько з далеких світів — За ними сумую і плачу. А в далекій, чужій стороні, Я за гріш свої силоньки трачу — Бо для тебе ми стали байдужі й чужі, І від цього я гірко так плачу.
