Красуня, розумниця і чудовий фахівець ― так кажуть про Надію Павлючик...
Красуня, розумниця і чудовий фахівець ― так казали колеги про Надію Павлючик у Любешівській центральній районній лікарні, вітаючи її з перемогою у Всеукраїнському конкурсі професійної майстерності
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
«ВИШКІЛ» ПРОХОДИЛА В КАРДІОХІРУРГІЇ Суворі екзаменатори, які засумнівалися у здібностях скромної дев’ятикласниці з поліського села і закрили перед нею двері навчального закладу, не могли знати, що пройде час ― і вона стане гордістю Луцького медичного коледжу. А тоді юна абітурієнтка була змушена йти у 10-й клас, щоб через рік знову принести документи на спеціальність «Сестринська справа». — Мені радили: здобудеш середню освіту ― вступиш до університету. А я стояла на своєму: хочу бути медсестрою. Досі дякую батькам, що дали право самостійно обирати дорогу в житті. А я дуже прагнула довести, що цей вибір був правильним. Хоч вступила до коледжу з другої спроби, але закінчила його відмінницею. Особливо подобалися заняття, які проводили практикуючі лікарі з обласної та Луцької міської клінічних лікарень. А на роботу я відразу потрапила у відділення кардіохірургії, ― трохи дивує нас цим повідомленням Надя, адже у цій галузі медсестри мусять демонструвати найвищий пілотаж. Кардіохірургія у Луцьку дуже активно розвивалася, в обласній лікарні уже на той час проводили операції на відкритому серці з використанням апарату штучного кровообігу, впроваджували найсучасніші медичні технології. Ставку робили на молодь. І для Надії Павлючик це стало доброю школою професійного ставлення. — У нас був молодий колектив. І лікарі, і медсестри підібралися знаючі, постійно хотіли опановувати щось нове, вчитися. Тодішній завідувач відділення Андрій Судус вимагав на перших порах, щоб медсестри спостерігали за ходом операцій, і це допомагало в роботі з пацієнтами. Виходжувати хворих, які перенесли хірургічні втручання на серці, судинах, ― дуже відповідальна справа. Доводилося і оживляти, і витягувати людей буквально з того світу. Алгоритм дій мав бути відпрацьований до автоматизму, кожен рух ―вивірений, заздалегідь передбачений протоколом. Щодня на п’ятихвилинках відбувався «розбір польотів», аналізували складні моменти, адже кожен організм реагує по–своєму на ліки, процедури, маніпуляції. Але за чотири роки моєї роботи у відділенні кардіохірургії жодного летального випадку в нас не було, ― з гордістю розповідала дівчина. Згадувала колишніх пацієнтів, які досі «признаються», дякують. І не тільки за «легку руку», безболісні ін’єкції, а й за вміння вислухати, поспівчувати, розрадити, допомогти. З приємністю згадувала медсестер–подруг, колектив кардіохірургічного відділення обласної лікарні, де її досі вважають своєю. Чому ж змінила місце роботи? — Не повірите, але я ніяк не могла звикнути до міста. Як тільки вихідні ― їхала з Луцька у свій Люб’язь. Зарплата йшла на дорогу та на оренду житла в обласному центрі. Тому й попросилася на роботу ближче дому ― у Любешівську лікарню, ― трохи соромливо усміхається дівчина.
МІСИЛА ДІЖКУ У НАВУШНИКАХ Брати участь у конкурсі професійної майстерності Надії Павлючик уперше запропонували ще в обласній клінічній лікарні. До речі, головна медсестра цього лікувального закладу Галина Андріївна Кузьмінська першою повідомила нам про цьогорічну перемогу своєї колишньої вихованки, хоча вона уже третій рік працює у хірургічному кабінеті стоматологічного відділення Любешівської ЦРЛ. Торік Надія зайняла друге місце в обласному конкурсі на звання кращої медсестри. А нинішньої осені відстояла честь волинських медиків у всеукраїнському змаганні «Ескулап ― професіонал». Як «пробилася» на такий рівень дівчина з Люб’язя? — Не важливо, де працює людина ― в престижній клініці чи у лікарні в глибинці, фаховий рівень від цього не залежить. Тому під час проведення обласного конкурсу багато завдань журі оцінювало, не знаючи прізвищ і місця роботи учасниць. Завдяки анонімності відбір найсильніших проводився об’єктивно і чесно, ― каже заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Валерій Руцький. «Репетитором» Надійки у Любешові стала головна медсестра лікарні Галина Павлівна Фесик, яка «мобілізувала» на допомогу дівчині весь колектив. Їй зносили найновішу літературу і старі післявоєнні підручники, з яких теж можна було почерпнути багато корисної інформації. Разом шукали відповіді на складні запитання тестів, «проходили» ймовірні практичні завдання. — Багато навчила нашу конкурсантку Ніна Спиридонівна Савлук, операційна медсестра з більш як 30-річним стажем, заслужений медпрацівник України. І досвід її став у пригоді. Одне із завдань конкурсу вимагало продемонструвати процес передопераційного миття рук, стерильність яких перевіряли спеціальним точним приладом. Надійка зробила це бездоганно, випередивши усіх інших учасниць, ― хвалиться успіхами дівчини Галина Фесик. Щоб бути готовою відповісти на кожне із трьох тисяч запитань тестів, Надя «гризла» теорію, добираючись на роботу, пораючись удома, збираючи на городі картоплю, миючи посуд на кухні… — Записувала інформацію на диктофон, брала навушники ― і так запам’ятовувала. Навіть тісто у діжці місила у навушниках, ― зізнається наша співрозмовниця. Вродлива розумниця, модниця, як з’ясувалося, вміє і хліб у печі спекти, і найскладніші страви приготувати, і корову видоїти… Мама працює на пошті, тато ― на заробітках. Тож руки Надійці є до чого докласти. А ще у Люб’язі усі вам підтвердять, якою співучою є родина Павлючиків. Часто на сцену разом із доньками виходить і мама Ніна Андріївна. Ну а Надійка ― визнана солістка, і не тільки в рідному селі. — Цього року у зв’язку з тим, що триває війна, пісенного конкурсу в Черкасах, де змагалися медсестри з усієї України, не проводили. Тому співати не довелося, хоча я підготувала фонограму і була готова виступити. Але головне, звичайно, професійна майстерність. Сама не могла повірити, що перемогла учасницю із Харкова, яка зайняла друге місце, ― ділиться враженнями медсестричка з Люб’язя. Корона переможниці, як засвідчують знімки з фіналу Всеукраїнського конкурсу, дуже до лиця нашій землячці, яка може претендувати і на титул найкрасивішої дівчини в Україні. Вручили Надійці і головний приз ― натуральну шубку, а ще ― премію, дипломи й грамоти. Це вже у рідному колективі, де талановиту медсестру вітали керівники району, адміністрація лікарні, колеги і друзі. Ну а пацієнти стоматологічного відділення кажуть: «Молодчина! Не загордилася, працює на совість».
