ВАСИЛЬ ТОКАРСЬКИЙ: «ГАСЛО ЛІБЕРАЛЬНОЇ ПАРТІЇ «ЛЮДИНА — ПОНАД УСЕ!» МАЄ СТАТИ ДЕРЖАВНОЮ ІДЕОЛОГІЄЮ»*

Він досвідчений менеджер і господарник, щедрий меценат та благодійник, який переконаний: ми ще не починали «жити по-новому» й лише робимо перші кроки, щоб кардинально змінити країну.
На позачергових виборах до Верховної Ради Василь Токарський (на фото) балотується в списку Ліберальної партії України під №10. Оскільки він не любить політичного популізму, то наша розмова — про війну та мир, європейське майбутнє та невивчені уроки історії...

Костянтин МОРОЗ

«МИ ПЕРЕМОЖЕМО, БО ВОЮЄМО ЗА УКРАЇНУ»
— Пане Василю, тема війни нині нікого не залишає байдужим. Наші співвітчизники говорять про неї в громадському транспорті, на роботі та вдома. Вона увійшла в кожну сім’ю. Навіть маленькі діти, граючись, «обстрілюють» один одного «Градами»…
— Повернімося до подій уже майже річної давнини. Чому розпочався Майдан? Він не був проти Януковича чи за Тимошенко. Молодь вийшла, бо хоче жити в Європі, де сповідують демократичні цінності, а не в російському гетто. Революція, що забрала життя українців, була направлена не лише проти Януковича та його клану. Прогнила вся система влади. Так звана політична еліта грабувала народ, будувала палаци, і її захищали чиновники та правоохоронці, які почувалися безкарно.
І от коли український народ урешті–решт заявив про свій європейський вибір на Майдані, Росія розпочала проти нас війну. Нині доводиться платити найстрашнішу ціну — життя наших співвітчизників. Ворог не чекав такого запеклого опору і такої мужності. Люди йдуть на смерть заради майбутнього своїх дітей. І я впевнений: ми переможемо у цій непростій боротьбі, адже воюємо за свою Батьківщину, яка, сподіваємося, вже невдовзі стане цивілізованою європейською державою.
Сьогодні ми маємо право впевнено заявити: попри те що наші міністри оборони цілеспрямовано розвалювали Збройні сили, ми дали достойну відповідь всім ворогам. Думаю, Путін не чекав, що підніметься вся Україна.
— Добровольці й мобілізовані солдати та офіцери самовіддано воюють проти окупантів і вмирають за незалежну Україну. Серед героїв — і волиняни, які й на Майдані були одними з найактивніших. Тому як грім з ясного неба пролунало звинувачення бійців 51-ї бригади в дезертирстві…
— Коли розпочалася російська агресія проти нашої країни, першими на її захист стали бійці 51-ї Володимир-Волинської окремої механізованої бригади. У цьому підрозділі служило лише три сотні офіцерів, а понад чотири тисячі бійців мобілізували з різних сіл та міст.
Усі звинувачення проти них вважаю безглуздими та несправедливими. Це генерали хочуть відповідальність за власну некомпетентність перекласти на рядових, які сумлінно виконали свій обов’язок, героїчно захищаючи цілісність країни. Тільки справжні патріоти ладні життя віддати за свою землю, свою родину, рідну Волинь. Їх, навіть як треба не озброєних, із застарілою технікою, кинули в цю страшну бійню. Від безпосередніх учасників я добре знаю, що там насправді відбувалося, тому переконаний: переформатування 51-ї бригади в 14-ту — це недоцільний і поспішний крок. Такий бойовий підрозділ потрібно зберегти, і ми ним будемо пишатися. А солдати й офіцери 51-ї ОМБ — справжні герої.

«МАЄМО ЗРОБИТИ ВСЕ, ЩОБ СХІД ВІДЧУВ СЕБЕ УКРАЇНОЮ»
— Нинішню ситуацію можна порівняти з вереснем 1939 року, коли Польща опинилася між свастикою та серпом і молотом. Невже світ так і не вивчив цього уроку історії?
— Нині Україна рятує Європу від агресивного «русского міра». Найкраще це розуміють наші найближчі сусіди — поляки. Вони добре пам’ятають, як 75 років тому їх зрадили ситі та заможні європейські союзники. Коли Німеччина 1 вересня 1939-го напала на Польщу, то наступного дня Франція та Велика Британія оголосили їй війну, але більше нічого не робили, тільки спостерігали і чекали, що ж буде далі. Тому цей період у новітній історії, аж поки у травні 1940-го німецькі танки не пішли на Париж, називається «дивною війною». Головні європейські країни тоді цинічно віддали Гітлеру та Сталіну на розтерзання незалежну Польську державу.
— Тоді чому, знаючи це, світ тільки висловлює «глибоку стурбованість», а не реагує адекватно? Чому Україна й досі без серйозної міжнародної підтримки, на яку так сподівалася?
— Цілком зрозуміло, що нас намагаються втягнути в криваві геополітичні ігри, коли чиїсь амбіції важливіші за мир та спокій у Європі. Якщо президент сусідньої Росії намагається відновити імперію і загнати нас, як худобу, в стійло, то як це можна назвати?
Хотів би звернути увагу на один важливий момент — ми програли інформаційну війну. Адже 23 роки незалежності ніхто нічого не робив, щоб Схід відчув себе Україною. Донбас усі попередні керівники держави віддавали на відкуп олігархам, які й законсервували ситуацію. Люди мали роботу і стабільну зарплату, значно вищу, ніж на Волині. Але за статистикою 80 відсотків їх ніколи не виїжджали за межі свого регіону. Ні про яку Європу вони й слухати не хочуть. Усе життя — робота і дім. Вони навіть у Києві не були, а дивляться тільки російські телеканали, які й сформували негативний образ України.
— І який бачите вихід із цієї драматичної ситуації?
— Наразі триває хоча й хистке, але перемир’я. Це дуже добре. На території самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» Росія хоче зробити українське Придністров’я, але мусимо докласти максимум зусиль — дипломатичних, юридичних, економічних, щоб не допустити цього.

«УСІ МОЇ СПОДІВАННЯ — НА МОЛОДЕ ПОКОЛІННЯ»
— 26 жовтня в Україні відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради. На вашу думку, чи побачимо там нові обличчя, чи дочекаємось швидких та радикальних змін?
— До парламенту йде чимало молодих та амбітних, але й цього разу дива не станеться: вирішальну роль відіграють усе-таки гроші, а не особистості та програми. На жаль, ще не відбувся перелом у свідомості наших громадян. Знову благодійники роздають допомогу школам, лікарням, громадським та ветеранським організаціям, знову активно працюють «гречкосії». Хіба це не підкуп волинян?
— Чи можна цьому лиху якось зарадити?
— І можна, і треба запроваджувати кримінальну відповідальність: карати тих, хто дає, і тих, хто бере. Хоча проблема набагато серйозніша — метастази корупції пронизали всі сфери суспільного життя. Нещодавно Верховна Рада прийняла пакет антикорупційних законів, та, як на мене, достатньо було б, якби кожен керувався простим принципом — не давав і не брав хабарів. Я ніколи в житті не був на державній службі, ніколи не вигравав тендерів і ніколи не мав державних замовлень. А все тому, що не давав хабарів і не платив нікому відкатів.
— Однак простих людей нині більше тривожить, що буде з нашою економікою? Війна, інфляція, зростання цін, нестабільність валютного курсу — уже чимало українців не можуть дотягнути до пенсії чи зарплати…
— Потрібно швидко ухвалювати, можливо, і не дуже популярні рішення, рішуче брати на себе відповідальність за долю держави. Маю величезні сподівання на молоде покоління, яке вже не знає, що таке Радянський Союз і тоталітарна ідеологія. Вони зовсім інші, інформацію отримують не з газет та телебачення, а з соціальних мереж. У нас величезний потенціал для успішного розвитку.

«УХВАЛЮВАТИ ЗАКОНИ МАЮТЬ ПРОФЕСІОНАЛИ»
— Цього разу парламент штурмують чимало людей у військовій формі. Ваше ставлення до такого мілітаризованого образу кандидата в депутати?
— Негативне. Ми ще пам’ятаємо радянський період, коли казали, що доярка чи шахтар можуть керувати державою. Я з цим категорично не погоджуюся! Якщо ти військовий, якщо одягнув форму, то захищай Батьківщину, вдосконалюй свої навички і вміння. А ухвалювати закони, переконаний, мають професіонали!
На подвигах Юлія Мамчура, генерал–майора Кульчицького, Надії Савченко та інших вояків буде виховуватися не одне покоління українців, але сьогодні їх радше цинічно використовують. Нова Українська держава народжується в непростих умовах потрясіння та болю, і вкрай потрібно прибрати з дороги все, що заважає рухатися вперед. Ми ще пам’ятаємо час, коли керували «любі друзі», потім «Сім’я». А тепер як це все буде називатися? «Родина»? Не можу збагнути, чому Президент повторює помилки своїх попередників…
Перемогою Майдану скористалися політики, тому, на моє переконання, буде ще один, який нарешті завершить Революцію гідності. Тільки нинішня верхівка не хоче цього чути. Вона прийшла до влади — і все. Але ж люди стали іншими і вже більше не мовчатимуть.
— Ви йдете на вибори у списку Ліберальної партії України. Чому саме ця політична сила?
— Я переконаний, що ідея лібералів «Людина — понад усе!» повинна стати державною ідеологією. Це гасло має бути кредом кожного держслужбовця, кожного, хто причетний до розбудови держави. Шлях, яким пропонують іти ліберали, передбачає широкі права і свободи громадян. Держава повинна сприяти всебічній реалізації кожної людини, створити рівні, чесні умови для всіх.
Цього року в команду Ліберальної партії прийшли молоді та енергійні люди, які знають, як змінити нашу державу на краще. Я їм вірю. Ідеї, які вони пропагують, мені близькі. Тому закликаю людей підтримати 26 жовтня саме Ліберальну партію України. n