Інвалід першої групи з міста залізничників Степан Сизонюк протягом п’ятнадцяти років обслуговувався відділенням соціальної допомоги на дому. Однак наприкінці минулого року соціальний працівник приходити до нього перестав...
Інвалід першої групи з міста залізничників Степан Сизонюк протягом п’ятнадцяти років обслуговувався відділенням соціальної допомоги на дому. Однак наприкінці минулого року соціальний працівник приходити до нього перестав. Повною несподіванкою для Степана Олександровича стало те, що над ним оформила піклування його рідна сестра Валентина Александрук, яка представила опікунській раді свій паспорт, де зазначалося, що вона… проживає разом з братом-інвалідом. Тривогу забили сусіди немічного Степана Сизонюка, які допомагають йому, хто чим може. В присутності багатьох свідків він підтвердив, що нікому не давав дозволу на прописку в своїй двокімнатній квартирі, яка знаходиться в самому центрі Ковеля. Так вже сталося в житті, що сестру Степан Олександрович навіть не пускає до себе на поріг. До речі, невдовзі після оформлення піклування хитромудра жінка намагалася приватизувати на своє ім’я квартиру брата, “прикриваючись” тим, що вона тут нібито проживає, оплачує комунальні послуги, веде “сімейні справи” та є “членом сім’ї”. Однак місцева влада приватизацію не дозволила. Як вдалося ковельчанці Валентині Александрук прописатися у помешканні свого брата – знає, мабуть, тільки вона сама і посадові особи, які сприяли в цьому. У ремонтній житлово-експлуатаційній конторі № 1 міста кореспонденту “Волині” заявили, що дозвіл власника квартири на прописку іншої особи має зберігатися у відділенні громадянства, паспортної та міграційної служби Ковельського міськрайвідділу внутрішніх справ. Проте, його начальник Ольга Горайко показала лише довідку з РЖКП № 1 про надання житла, де відсутній підпис Степана Сизонюка. В даній ситуації повинна об’єктивно розібратися Ковельська міжрайонна прокуратура, до якої звернулися сусіди одинокого інваліда. Ярослав ГАВРИЛЮК.
