Політика
РОСІЄ, ВІДХОДЬ
Нікого б не здивувало, якби ці рядки були написані тепер. Але вони надруковані 2007 року в альманасі Волинської організації Національної спілки письменників України «Світязь»...
Єжи Адам СОКОЛОВСЬКИЙ
Нікого б не здивувало, якби ці рядки були написані тепер. Але вони надруковані 2007 року в альманасі Волинської організації Національної спілки письменників України «Світязь». Їхній автор — сучасний польський поет Єжи Адам Соколовський, а переклав із польської відомий волинський поет Василь Гей. Зі своїм польським колегою, який щиро зацікавлений Україною і Волинню, він познайомився під час візиту у Вармінсько–Мазурське воєводство й уже багато літ їх єднає творча дружба. Вірш «Росіє, відходь», на наш погляд, яскравий зразок поетичної публіцистики і вміння автора передчувати майбутнє
Прощай Росіє
Відходь в сніговому тумані
Кибиткою
«Чорним вороном»
Пішки
У валянках
У смертному ешелоні
Калмицькою кіннотою
П’яною тройкою
Батоги багнети катюші нагаї
Така собі фреска
На стіні Кавказу
Такий струп на Віслі
Такий крик такий плач
Відходь сестро слов’янська
Забери свої провини
Втопи їх у Байкалі
В Охотському морі
До лиця тобі Росіє
Шапка Мономаха
Вуаль Сибіру
Діадема Уралу
Пребудь собі там
Де межа твоя пролягла
Де Матрьошка льон чесала
Де ситив мед Ванька–Встанька
Росіє Росіє
Падчерко Азії
Кузинко Європи
Відійди відійди
За Білорусь
За Україну
Дай відпочити народам
Від твоєї слави
Не пожадай більше жител
Котрих не збудувала
Лісів яких не посадила
Парів
Яких не обсієш
Столиць не твоїх королів
Ох Росіє Росіє
Ноги твої невтомні
Але серце в тобі ще імперське
Наче камінне
Польща не є твоя нирка
Україна то не твоя печінка
Білорусь не твої легені
Історія це є те
Що неминуче
Попіл розсіяний на Колимі
Череп з кулею в потилиці
Ще зустрінемось
Зірко полярна
Велика хлібна піч
Сезаме Менделєєва
Але за сьомою горою
За восьмою рікою
Пробачення.
Переклад з польської Василя ГЕЯ.
