БОМБОСХОВИЩА Є, А СХОВАТИСЯ НІДЕ

Власник рівненського льонокомбінату Олег Червонюк (на фото) має аж три бомбосховища на 1000 людей кожне. Їх він придбав разом із приміщеннями «Рівнельону» і тепер має проблеми з прокуратурою. Бо остання тільки через понад п’ять років згадала, що віддавати бомбосховища у приватні руки не мали права. Пан Червонюк каже, що готовий зробити це добровільно, та от є одна проблема — сам у бомбосховища потрапити не може

Левко ЗАБРІДНИЙ

Сховища льонокомбінату — одні з найбільших у Рівному. Загалом у місті, де проживає близько 250 тисяч людей, є 181 сховище та протирадіаційне укриття, в яких у разі потреби можуть заховатися рівняни. Проте не всі, а трохи більш як 67 тисяч — саме на стількох людей офіційно розраховані сховища. В управлінні з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та оперативного інформування населення запевняють, що під час бойових дій більшість рівнян евакуюють, а сховища будуть лише для працівників стратегічно важливих підприємств.
Вказівку впорядкувати їх дали ще навесні. Втім, як подають інформацію в управлінні з питань надзвичайних ситуацій, можна використовувати менш як 20 сховищ та протирадіаційних укриттів, а близько 40 взагалі в жахливому стані. Решта — не готові до можливих бомбових ударів або ж лише обмежено придатні для використання.
А нещодавно прокуратура області розпочала досудове розслідування через три бомбосховища під приміщеннями колишнього ВАТ «Рівнельон» на вулиці Фабричній, 12. Звинувачують, власне, не нинішнього господаря льонокомбінату Олега Червонюка, а арбітражного керуючого, який розпродував майно збанкрутілого «Рівнельону». За висновками прокуратури, він зловживав своїм службовим становищем, продавши три протирадіаційні сховища у комплексі з надземними спорудами. Бо ж закон України «Про приватизацію державного майна», спохватилися у прокуратурі за стільки років, забороняє приватизацію споруд цивільного захисту. А три бомбосховища під льонокомбінатом коштують 3,1 мільйона гривень.
До слова, в області не вперше стикаються з подібною проблемою. Фонд державного майна вже неодноразово намагався повернути у власність держави укриття від радіації та обстрілів. Втім, усі суди програв, бо ж власники підприємств свого часу заплатили за ці сховища гроші й тепер мають право як захочуть користуватися ними.
— Коли ще на початку 1990–х років ВАТ «Рівнельон» корпоратизовували, три сховища включили як майно статутного капіталу і практично позначали їх як частину виробничих приміщень, а не як окремі об’єкти цивільного захисту, — розповідає заступник начальника регіонального відділення Фонду держмайна у Рівненській області Олексій Левицький. — Коли у 2007—2008 роках постало питання про банкрутство «Рівнельону», арбітражний керуючий продав ці сховища як частину цільового майнового комплексу. З 2008–го ми намагалися повернути сховища у власність держави. Листувалися з Міністерством промислової політики, якому належав «Рівнельон», повідомляли і правоохоронні органи, й органи цивільного захисту. Проте нічого не домоглися. Сховища внесли до загального переліку майна років 20 тому, тож знайти нині винних, коли саме міністерство стільки разів змінювалося, годі. Тому відсудити сховища нереально. Ми вже пробували зробити це на прикладі здолбунівського ремонтно–механічного заводу — усі суди програли. Хіба що буде добра воля власника і він сам поверне сховища. А шукати крайнього вже запізно.
Як запевняють у міському управлінні з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та оперативного інформування населення, сховища на Фабричній, 12 частково придатні для захисту людей від бомбових атак. Втім, нинішній їхній власник Олег Червонюк кардинально іншої думки. Він стверджує, що вже кілька років не може потрапити до двох сховищ, а тому не знає, в якому вони стані — можливо, їх давним–давно затопило.
Олег Червонюк каже, що сховища для виробництва непридатні, і додає:
— Я придбав їх разом із приміщеннями «Рівнельону» як цільовий комплекс. Не раз звертався до багатьох структур з проханням допомогти відреставрувати і був готовий віддати громаді. Проте ніхто на мою пропозицію не відреагував. До одного сховища я маю доступ. Ми його впорядкували. Єдине, що лишається проблема з каналізацією. Вона має дуже складну систему, і самотужки відремонтувати її не можемо. Але віддавати тепер сховища не буду. Кому віддавати? У Рівному майже 200 бомбосховищ, хоч якесь є у нормальному стані?
До двох інших сховищ кілька років потрапити не можу. Земельні ділянки над ними міська рада передала в оренду, власники обгородили територію і не пропускають нас до входів. Не можемо навіть перевірити, чи вони не затоплені. Над одним нині взагалі зводять триповерховий будинок, переживаємо, аби це сховище не обвалилося, тим паче що будівля перешкоджає вентиляційній шахті. Ще одне має три виходи, причому два з них опинилися на території одного підприємства, а третє — на території іншого. Перше підприємство — «Планета–друк». З ним судимося з 2009 року. На рівні апеляційного суду ми скасували рішення міської ради про передачу йому в оренду земельної ділянки над бомбосховищем. У міській раді нині готують документи на розірвання угоди. Опісля будемо вирішувати, як поділити цю земельну ділянку, щоб і те підприємство мало доступ до своїх споруд, і ми — до сховища.
Можливо, укладемо договір про співкористування. Усі ці роки нам всіляко перешкоджали вигравати суди. Один із власників підприємства — народний депутат від Партії регіонів Валерій Мошенський. Він був від Луганщини. Колишній голова нашого обласного управління СБУ також. Ось вони й всіляко тиснули на суди. Щодо двох інших підприємців, то справи нині у суді першої інстанції. А прокуратура порушила справу про незаконну передачу сховищ, бо один із підприємців подав до суду, що я нібито володію сховищами незаконно.
До слова, недавно Олег Червонюк написав листа Президентові, в якому поскаржився, що на нього чинить тиск голова Рівненської ОДА та член «Свободи» Сергій Рибачок. За словами Червонюка, усе почалося під час президентських виборів, коли він відкрито підтримав Петра Порошенка. У листі зазначається, що тепер голова облдержадміністрації хоче відібрати у підприємця бомбосховища і навіть ініціював кримінальну справу про незаконну приватизацію. На такі звинувачення, додамо, Сергій Рибачок відповів коротко: «Коментувати нісенітниці не буду».