Що сховав ти — те пропало.
Що віддав ти — те твоє…
Що сховав ти — те пропало. Що віддав ти — те твоє…
Євгенія СОМОВА
Цими словами з поеми грузинського поета Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» керуються волинські доброчинці, котрі відновлюють традиції благодійництва. Серед них — люди шанованої професії — нотаріуси. На їхньому рахунку чимало добрих справ, які не афішують. Про них знають лише вони і ті, кому допомагають… Нещодавно засоби масової інформації повідомляли, що ківерцівська Самооборона відправила у зону АТО автомобіль, придбаний у Німеччині. Кошти, а це понад 25000 гривень, надали благодійники. Значну суму з них — 20 тисяч гривень пожертвували волинські нотарі. Доброчинність – це небайдужість до чужої людини і добровільне бажання допомогти їй у важкій ситуації. Тож коли на Сході України розпочалася війна і чимало погано озброєних й обмундированих синів нашої Батьківщини полягли за мирне небо, на електронну пошту голови відділення нотаріальної палати України у Волинській області Ірини Шум стали надходити пропозиції від колег допомогти захисникам. Нотаріуси придбали і передали в зону АТО прилад нічного бачення, комплекти рації, бронежилети, медичні препарати, предмети першої необхідності. Неодноразово відгукувалися і на прохання влади допомогти армії, організовували збір коштів, бо ж пам’ятають: хто не годує свою армію, той годуватиме чужу. Організованість та активність волинських волонтерів уже врятували не одне життя. Разом із небайдужими лучанами нотаріус Наталія Ариванюк організувала збір коштів для придбання магнітно-резонансного томографа. До фінансової допомоги долучилися й інші її колеги, які тісно співпрацюють із волонтерами. Значна частина з них надає й безоплатну правову допомогу учасникам АТО, їхнім сім’ям, родинам загиблих, а також біженцям. Бойовий дух воїнів, які воюють за цілісність і суверенність України, підтримують і їхні діти, передаючи свої малюнки, листи з побажаннями повернутися живими додому. — У вересні цього року в Мелітополі проходила Всеукраїнська спартакіада, в якій взяли участь команди відділень Нотаріальної палати України. Після неї було проведено конкурс дитячих малюнків і благодійний аукціон, — розповідала голова відділення Ірина Шум. — Найдорожче була продана картина Даринки Гаврилюк, доньки приватного нотаріуса Марини Гаврилюк. Всі виручені на аукціоні кошти — 12 200 гривень — були передані для допомоги учасникам АТО. Нотаріуси — самозайняті особи, які самі створили робочі місця для себе та своїх помічників. І при цьому вони ще й сумлінно сплачують податки. На утримання та функціонування приватних нотаріальних офісів держава не витрачає жодної копійки, а отримує щороку надходження у вигляді податків та зборів. Уже стало доброю традицією для нотаріусів допомагати іншим, надаючи як безкоштовну правову допомогу, так і матеріальну. І робиться це за покликом серця не один рік. Так з перших днів Революції гідності волинські нотаріуси фінансово підтримували Майдан у Києві. У лютому цього року зібрали кошти на лікування поранених, матеріальну допомогу сім’ям загиблих волинян — Героїв Небесної сотні. Уже чимало років поспіль підтримують і Луцьку міську територіальну первинну організацію УТОС, беруть участь в акції «Допоможемо незрячим». «Нехай Господь поверне вам усі витрати сторицею і благословить ваш колектив», — читаю у листі, який надійшов на адресу відділення НПУ від керівника цієї організації Юрія Симончука. За чудовий відпочинок у пансіонаті «Шацькі озера» вдячні нотаріусам і діти з особливими потребами, якими опікується ківерцівська районна громадська організація «Соняшник». Та й маленькі волиняни отримують від них щороку подарунки до Дня Святого Миколая. — Події на Сході України відгукуються болем в серці кожного українця, — каже Ірина Шум. — Тому нотаріуси прийняли рішення не проводити урочистих святкувань Дня нотаріату та Дня юриста, не витрачати гроші на бенкети, а зібрати кошти та спрямувати на благодійну допомогу, бо свято з присмаком горя – яке це свято? Тож хочу вкотре сказати спасибі своїм колегам, небайдужим до тих, хто потребує уваги й турботи, ділиться з ними заробленим, їхнім дітям — учасникам конкурсу малюнків, усім, хто має щире серце. І нагадати слова зі Святого Письма: блаженніше давати, ніж приймати. Нехай кожен з нас спробує внести посильну лепту в будь–яку добру справу, бо ж саме такими вчинками і досягається порядок та загальне благополуччя, спокій і радість для всіх нас!
