ХІБА ТІЛЬКИ ТОПОЛІ ВИННІ?

Добрий день, дорога редакціє! Ми, жителі сіл Поромів, Петрове, Млинище, Лежниця Іваничівського району, звертаємося до вас з таким питанням. Чи є в нашій області екологічна служба, яка б заборонила рубку тополь обабіч дороги від шахти № 1 до села Поромів. Їх самовільно ріжуть. У 60-их роках наш колгосп купував саджанці цих дерев у Павлівському лісництві, а наші діти-школярі їх висаджували і доглядали. Влітку приємно було проїхатись чи пройтись такою дорогою, де тополі створювали затінок і прохолоду, а зимою вони захищали від заметів снігу. Але знайшовся хазяїн, який почав все підряд різати, продавати. А щоб полагодити дорогу, хоч би при в’їзді в Поромів або з Млинищ в Петрове (там можна втопитись в калабанях), так коштів нема. І голова сільради боїться зрізати кілька тополь, щоб полагодити підлогу у сільських школах, медпунктах, клубах.
Ветерани війни та праці Мигас, КорнійЧук, Калюга і ще 17 прізвищ.

Те, що тополі були і є, бо поки що їх зрізали небагато, окрасою дороги і місцевості взагалі — це справді так. Але разом з тим з початком будівництва шахти № 10, після прокладення до сіл асфальтівки (раніше була груба бруківка — А.Л.), почастішали аварії на цій ділянці шляху. За останнє десятиріччя з’явилося тут кілька придорожніх хрестів.
Як повідомила головний спеціаліст держуправління екології і природних ресурсів в Іваничівському районі Людмила Сівер, до цієї вирубки дерев їхня служба не має ніякого стосунку. Адже дорога і придорожні смуги — це власність шляховиків. Господарем є Володимир-Волинське дорожньо-експлуатаційне управління Волинського облавтодору. Іваничівська монтажна дільниця, як структурний підрозділ вищезгаданих організацій, почала вирубку тополь ще в квітні минулого року. Саме тоді, за словами начальника дільниці Олександра Дмитрука, і отримали вони на це відповідний дозвіл — лісорубний квиток на зрізування 300 тополь. Підставою стало те, що за останніми вимогами служб, які відповідають за безпеку руху, від дороги на відстані 7—9 метрів, залежно від ІІ категорії, не повинно бути ніяких насаджень. А ті, які ростуть, підлягають знесенню.
Нема сумніву, що все це робиться задля безпеки руху. Але той, кому доводилось їхати у напрямку шахти № 10 під час і після проведення вирубки, скаже, що вона безпечнішою не стала. Похила траса, збоку якої — рівчак, що утворився внаслідок прокладення залізниці, вимагає додаткових заходів безпеки. Можливо, потрібно було б поставити захисну бар’єрну огорожу, не кажучи вже про те, що на місці вирубки треба навести елементарний порядок.
Начальник Володимир-Волинського дорожньо-експлуатаційного управління Микола Хільчук з цього приводу сказав:
– Прибиратись територія обов’язково буде. А от щодо захисних бар’єрів, то вони ставляться лише тоді, коли кювет має глибину три і більше метри. А те, що ми на місці продаємо деревину, — неправда. І ділову деревину, і дрова забираємо. От лише та частина, яку перед вихідними не встигли вивезти, пропала. Тому маємо претензії до місцевих жителів, мали намір навіть звертатися до правоохоронців.
Є в дорожників і спеціально розроблена програма до 2014 року, яка передбачає доведення доріг до відповідних вимог. Але якби ж то вона почала реалізовуватись в життя, бо ями та вибоїни аж ніяк не сприяють безпеці руху. На це, сказали, коштів нема. Якщо надходить замовлення від сільської ради, яка за це проплатить, готові робити.
— А в нашому бюджеті коштів теж не вистачає, — пояснив Поромівський сільський голова Іван Пукля. — Ні на ремонт дороги, ні на те, аби покласти підлогу. У межах сіл достатньо дерев, які можна було б використати під дошки для ремонту і школи, і клубу. Але чи схочуть люди робити це безплатно? А соціально-культурні об’єкти розвалюються насамперед тому, що їх по дошці розбирають люди. І не чужі приїжджають діставати вікна і зривати підлогу...
Як свідчить практика, злагодженій, дружній громаді багато під силу. Достатньо мудрих, принципових, працьовитих людей і в селах Поромівської сільської ради. І, мабуть, саме їм треба брати ініціативу в свої руки, аби в селах навести лад.
Алла ЛІСОВА.