«КУДИ Ж ВИ ДИВИТЕСЬ, НАРОДИ?! СЬОГОДНІ МИ, А ЗАВТРА — ВИ»

Дослухайтесь, люди, до голосу видатної української поетеси Ліни Костенко, яку не випадково називаємо нашою гордістю і нашою совістю

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

Коли в Луцьку напередодні похорону загиблих бійців лунали святкові салюти (кажуть, у когось з «крутих» був ювілей), подумалося: які ж то убогі душею люди. Очевидно, вони ніколи не читали Ліни Костенко, не здатні відчувати, співпереживати, проявляти людяність. І, напевно, книг їм ніхто не дарував...
А Ліна Василівна, яка помпезних урочистостей зроду не визнавала, у переддень свого 85-річчя приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО», щоб морально, духовно підтримати тих, хто захищає Україну. З огляду на поважний вік поетеси, акція відбулася за посередництвом її доньки — письменниці, культуролога Оксани Пахльовської. Благодійну допомогу та свої книги Ліна Костенко передала бійцям добровольчого батальйону особливого призначення МВС України «Київ-1», а також дітям, які залишаються в зоні АТО. 19 березня батальйон вирушив на Донеччину, на фронт.
На титулі однієї з книг Ліна Василівна написала строфи з неопублікованої поезії:
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра — ви.

Збірки геніальних поезій з автографами Ліни Костенко (на фото) — це теж далекобійна зброя, потужніша від «Градів», яка допомагатиме бійцям вистояти.