Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

ЗВІЛЬНЕННЯ... ЗА ВЛАДНИМ СЦЕНАРІЄМ

Навіть рішення суду не допомогло поновленню директора Ратнівського міжгосподарського комбікормового заводу на своїй посаді

Навіть рішення суду не допомогло поновленню директора Ратнівського міжгосподарського комбікормового заводу на своїй посаді

З НОВИМ ДИРЕКТОРОМ ЗАВОД ОЖИВ
Протягом останніх чотирьох років на Ратнівському міжгосподарському комбікормовому заводі змінилося аж чотири керівники. На час призначення на посаду директора Адам Харлампович мав чималий досвід роботи в аграрному секторі, працював і головою колгоспу, і начальником райсільгоспуправління. Фінансовий стан підприємства був катастрофічним. Стрийському комбінату хлібопродуктів, що на Львівщині, комбікормовий завод заборгував 90 тисяч гривень. Дійшло до того, що керівництво КХП звернулось із заявою у Волинський арбітражний суд, щоб стягнути цю суму в примусовому порядку. І суд позов задовольнив. Новопризначеному директору запропонували продати ліквідне майно заводу і таким чином погасити борги. Але це означало приректи підприємство на повне банкрутство.
Харлампович знайшов таки вихід із, здавалось, безвихідної ситуації. Він домовився з керівництвом Стрийського КХП, що борги погасять зерном з нового врожаю, пора збирання якого вже надходила. І слова директор дотримав. Тепер треба було покрити борги робітникам і спеціалістам заводу, які не отримували зарплати майже п’ять місяців. З цією метою організували торгівлю комбікормом власного виробництва не лише на ринках сіл Ратнівського, а й сусідніх Камінь-Каширського і Старовижівського районів. Робітники почали отримувати зарплату не тільки своєчасно, а й у півтора з лишком раза вищу.
Раніше було багато нарікань на якість комбікорму. Тепер він значно поліпшився. Підвищилась і довіра до колективу та його керівника як з боку колективних сільгосппідприємств, так і з боку населення, більше стало надходити зерна. Тому й виробництво комбікорму зросло майже вдвічі. А ще ж на тридцять відсотків він подешевшав.
І на самому заводі за досить короткий строк сталися разючі зміни. Скажімо, приміщення, яке стояло пусткою, реконструювали під свинарник і завели свиноматок. Обладнали кормокухню, столярний цех. Недобудоване колись приміщення теж реконструювали і туди перенесли ДКУ для помолу зерна та цех по виробництву круп гречки і проса. На заводі появилась нова техніка.
НАЙШЛА КОСА НА КАМІНЬ…
Новий директор перспективу бачив у реорганізації заводу. А підставою для цього стали Закон України «Про особливості приватизації майна в АПК», а також конкретні рекомендації Міністерства агропромислового комплексу. Посилаючись на ці документи, трудовий колектив на своїх зборах прийняв звернення до зборів уповноважених представників господарств, в якому просив виділити для нього в статутному фонді безкоштовно майновий пай на суму 275,3 тисячі гривень. Тобто — 49 відсотків. Але начальник райсільгоспуправління Сергій Левківський звернення колективу зустрів «у штики».
Незабаром він разом з головою райдержадміністрації Миколою Круглієм зустрівся з трудовим колективом, намагаючись переконати працівників і директора взагалі відмовитись від своєї частки, тобто все майно заводу передати в комунальну власність району, а згодом знайти інвестора і завод продати йому. Досвід у керівництва району в цій справі є. Досить згадати Жиричівський льонозавод, а також райагропостач, Гірниківський консервний завод, які продали за сміхотворні суми. Робітники рішуче запротестували, заявивши, що не погодяться «в когось бути пасинками».
Адам Харлампович звертався за підтримкою в різні інстанції, але районна влада не реагувала. На одній із сесій районної ради, коли розглядалося питання про наслідки реформування агропромислового комплексу, Адам Харлампович, як депутат, піддав гострій критиці стиль і методи роботи заступника голови райдержадміністрації, начальника райсільгоспуправління Сергія Левківського. Закинув тоді докір й за тяганину з реформуванням комбікормового заводу, яка на той час уже тривала півтора року.
ГЛУМ НАД КОЛЕКТИВОМ
Над заводом після того почали згущатись хмари. Невдовзі стало відомо, що рада колективних сільгосппідприємств району, грубо ігноруючи існуючі норми, прийняла рішення про виділення трудовому колективу в статутному фонді заводу паю в розмірі всього-на-всього 4,7 відсотка, або в десять разів менше, ніж колектив добивався. Директор надіслав листи як зборам уповноважених, так і голові райдержадміністрації Миколі Круглію, вимагаючи переглянути рішення.
Минулорічної осені начальник райсільгоспуправління зібрав керівників СВК на засідання ради сільгосптоваровиробників району. Голова заболоттівського СВК «Волинь» Микола Колядюк запропонував заодно провести ще й збори уповноважених. Пояснив це необхідністю реорганізації комбікормового заводу в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратне-комбікорм». З таким порядком денним не всі погодились. Зокрема, голова СВК «Прип’ять» Микола Макарук заявив, що ці збори не можуть спонтанно вирішувати таке важливе питання, оскільки нема всіх уповноважених представників господарств-пайовиків. Але вирішальним, як завжди, було слово начальника райсільгоспуправління Сергія Левківського, який запевнив, що присутні керівники мають відповідні доручення уповноважених.
Більшістю голосів порядок денний все-таки було ухвалено. А далі все відбувалося за заздалегідь розробленим сценарієм. Виявляється, установчий договір і статут підприємства підготували давно, щоправда, без участі трудового колективу комбікормового заводу та його директора. І затвердили ці установчі документи без проблем, утворивши таким чином нове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратне-комбікорм». Його директором більшістю голосів було обрано Миколу Михалевича. Того самого, який, будучи головою, довів «до ручки» замшанівське господарство.
РІШЕННЯ СУДУ: ПОНОВИТИ НА ПОСАДІ
Опинившись ось так несподівано за бортом заводу, Адам Харлампович звернувся в суд з позовом до ради колективних сільгосппідприємств і СТзОВ «Ратне-комбікорм». Просив визнати реформування міжгосподарського комбікормового заводу, в тому числі й вибори директора, незаконними. А також вимагав скасувати державну реєстрацію новоствореного підприємства, поновити його на попередній посаді і виплатити компенсацію за час вимушеного прогулу. На його думку, він став неугодний, бо є у районній раді лідером фракції «Наша Україна», яка знаходиться в опозиції до влади.
Треба віддати належне судді Тетяні Лук’янчук. Їй довелось добре потрудитися, щоб розібратися в усьому. Врешті-решт, суд, проаналізувавши протокол зборів уповноважених від 24 жовтня минулого року та допитавши свідків — керівників сільгосппідприємств, прийшов до висновку, що збори були неправомочні вирішувати питання реорганізації, оскільки в них брали участь лише керівники, а уповноважених представників від кожного з господарств не було. А статутом міжгосподарського комбікормового заводу не передбачено передоручення повноважень третім особам. Оскільки збори були визнані недійсними, то й затверджені ними установчий договір та статут СТзОВ «Ратне-комбікорм» не можуть набути юридичної сили. З цієї ж причини й вибори директора СТзОВ «Ратне-комбікорм» є теж незаконними.
Суд встановив також, що допущені порушення і в процесі реформування міжгосподарського комбікормового заводу. Реорганізаційна комісія хоч і була створена, але, по суті, не працювала. Реорганізацію проводили без участі трудового колективу. А це є грубим порушенням його прав. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд задовольнив усі позовні вимоги Адама Харламповича.
ЧИ ПЕРЕМОЖЕ ЗАКОН?
І хоч рішення суду вже вступило у законну силу, проте ні керівники району, ні керівники колективних сільгосппідприємств району й не збиралися його виконувати. Шостого лютого начальник райсільгоспуправління Сергій Левківський знову зібрав збори уповноважених, які визнали неможливим виконання рішення суду про поновлення Харламповича на посаді директора МКЗ «у зв’язку з відсутністю даної юридичної одиниці». І державна виконавча служба нічого поки що не може вдіяти.
Харлампович звернувся із заявою у прокуратуру району, до голови райдержадміністрації Миколи Круглія.
І ось на нараді, яка відбулася у районному будинку культури, ніхто про це й не згадав. Натомість у залі розпочали дискусію про продаж комбікормового заводу. Як з’ясувалося, і покупців не треба було шукати. Вони прибули на збори, і зрозуміло, що не без запрошення. Це — ратнівський бізнесмен Сергій Козак та гість з обласного центру, власник Луцького комбікормового заводу, які заявили, що мають бажання викупити Ратнівський міжгосподарський комбікормовий завод. Назвали й суму, яку готові викласти, — 150 тисяч гривень. Проте наголосили, що за такого контракту обладнання із заводу вивезуть. Якщо ж завод продадуть за 70 тисяч, тоді, мовляв, обладнання залишиться на місці і колектив зможе працювати. Голова СВК «Прип’ять» Микола Макарук нагадав присутнім керівникам, що вартість майнових паїв у статутному фонді підприємства понад 700 тисяч гривень. І віддати його за безцінь — рівносильно злочину. Відтак заявив, що 150 тисяч гривень за завод, якщо вже на те пішло, готовий знайти і їхній кооператив. Зал загув. А керівництво району на цю пропозицію навіть не прореагувало.
Тим часом на заводі створилася досить дивна ситуація, коли директор, чиї повноваження суд підтвердив, ось уже більше місяця не може приступити до виконання своїх службових обов’язків. Хто ж переможе? Дуже хочеться, щоб переміг-таки закон.
Іван КАПІТУЛА.
Telegram Channel