ТАРИФИ РЕАЛЬНІ І НАДУМАНІ

Як відомо, з 1-го січня ц.р. в обласному центрі підвищили тарифи на послуги, які надає підприємство “Луцьктепло”. Обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) перевірило обгрунтованість і законність таких змін. Про цю перевірку та інші проблеми — розмова нашого кореспондента з головою територіального відділення АМКУ Анатолієм Володіним.
— Що показала перевірка? — почав Анатолій Володін. — Добре, що впроваджено так званий двоступеневий тариф, тобто під час опалювального сезону оплата вища, а в інший період вона знижується. Таку практику використовують у різних містах і вона себе виправдала. На рахунок підприємства “Луцьктепло” надійшло значно більше коштів і була змога до 70 відсотків проплатити за газ, використаний у січні—лютому. Для порівняння: у минулі роки проплачували лише 35 —40 відсотків. Завдяки підвищенню плати в зимовий період “Луцьктепло” зменшило заборгованість за газ і не було перебоїв з його постачанням. Є надія, що влітку підприємство нагромаджуватиме кошти для планових ремонтів і погашатиме борги минулих років за газ.
— Чому ж виникли нарікання на рішення міськвиконкому про підвищення тарифів у зимовий період?
— Різних непорозумінь не виникло б, якби міськвиконком під час підготовки рішення погодив з нашим відділенням зміни в розрахунках. До речі, це й передбачено чинним законодавством. А вийшло так, що ми були поставлені перед фактом, коли розпорядження вже увійшло в дію. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України внесло свої пропозиції і є домовленість з міським головою про те, що будуть внесені відповідні зміни в розрахунках.
— Які це зміни?
— Проаналізувавши дані за останні чотири роки, ми дійшли висновку, що не потрібно 4,8 мільйона кубометрів води для підігріву. За реальними даними, загальну кількість води доцільно зменшити приблизно на 30 відсотків. Річ у тому, що добовий норматив був збільшений з 105 до 120 літрів на особу. Вирішили повернутися до мінімального нормативного показника, і це знайшло порозуміння в міськвиконкомі. Тепер кожен житель Луцька повинен платити за гарячу воду, за нашими підрахунками, щомісяця на 2 гривні 18 копійок менше.
На Волині за підтримки облдержадміністрації і з ініціативи Антимонопольного комітету України проводяться перерахунки за недодані в повному обсязі послуги. Як відомо, їх планують на початку року за загальною схемою, а потім, коли погодні умови будуть сприятливішими, робиться перерахунок усім споживачам, котрим надано послуги за нормативами. Споживачі одержували тепла переважно на 5—12 відсотків менше передбачуваного. У позаминулому році підприємство “Луцьктепло” (за його даними) перерахувало споживачам 5 мільйонів гривень, а торік — більш як 3 мільйони. Однак у рішенні міськвиконкому від 31 січня записано, що такі перерахунки робитимуться тільки в тому випадку, коли буде недодано послуг більш як на 10 відсотків. Ми вважаємо це грубим порушенням і переконали “Луцьктепло” та міськвиконком, щоб такі дискримінаційні норми усунули. Тобто, якщо недодано тепла навіть на один відсоток, то відповідно потрібно зменшити плату. Таким чином ми відстояли права лучан і це дасть змогу зменшити оплату за гарячу воду і теплопостачання.
І останнє питання, пов’язане з реалізацією положень закону про природні монополії, в якому чітко визначено, що бухгалтерський облік щодо надання послуг з опалення житла і подачі гарячої води проводиться окремо. І не випадково, адже лише за такої умови можна чітко визначити, скільки реально було подано тепла і скільки його використано на підігрів води. Контролюючі органи матимуть змогу прозоро простежити роботу “Луцьктепла” щодо дотримання конкурентного законодавства.
— Анатолію Володимировичу, чотири роки тому ви говорили, що майже ніде котельні не ведуть обліку відпущеної теплової енергії. А коли нема лічильників, то кількість тепла можна підрахувати лише приблизно.
— На жаль, ця проблема залишається такою ж гострою, як і декілька років тому. Підприємства “Теплокомуненерго” переважно збиткові і не мають коштів на встановлення лічильників. Тому використовують розрахунковий метод, тобто за кількістю спожитого газу, за коефіцієнтом корисної дії котла і нормативами втрат підраховують кількість теплової енергії, наданої споживачам. Але життя примусить повернутися лицем до цієї проблеми. Зрештою, багато людей вже мають квартирні водолічильники. Я вважаю, що коли будуть активніше створюватись об’єднання співвласників будинків і буде зацікавленість органів самоврядування, набудуть поширення будинкові лічильники тепла, підвищиться прозорість й об’єктивність плати, яку вносять споживачі.
— Розрахунковий метод, з усього видно, вигідний для “Луцьктепла”, але затратний для споживачів. Багато разів я переконувався, що труби, по яких тече гаряча вода, вже о 5 годині 30 хвилин гарячі і ще гарячі о 1-ій годині ночі. Для чого таке марнотратство?
— Зрозуміло, що нема потреби гріти воду, якщо нею не користуються і вона циркулює по системі. Можливо, таким чином звітують, що подавали гарячу воду, але якщо будемо створювати такі проблеми, то ніколи їх не вирішимо.
— Аналіз показує, що є значні резерви для зниження собівартості послуг, зменшення збитків. Очевидно, саме на це повинні бути насамперед спрямовані зусилля органів місцевого самоврядування, а не на підвищення тарифів.
— Розроблено проект програми формування житлово-комунального господарства Волині, в якому, між іншим, записані сумні факти. Майже 70 відсотків підприємств галузі є збитковими. Чому ж на одному підприємстві собівартість виробництва 1 Гкалорії — 58 гривень, а на іншому — вдвоє вища? Досі на державному рівні не розроблені нормативи витрат на виробництво одиниці продукції або подачу води. Через нестачу грошей не вирішуються технічні проблеми, використовуються застарілі котли.
При формуванні тарифів необхідно об’єктивно враховувати витрати, понесені при наданні тієї чи іншої послуги. Всі підприємства галузі повинні мати ліцензії, ефективно використовувати ресурси й надавати високоякісні послуги. Органи місцевого самоврядування зобов’язані не тільки забезпечити ефективну роботу підприємств комунальної власності, а й відстоювати права споживача.
Основне — знайти кошти і спрямувати їх на технічне оснащення, реконструкцію мереж, бо саме там, як кажуть, зарита собака, значна частина тепла і води втрачається. Зрозуміло, що багато залежить від нас, від того, як ми сплачуємо за надані послуги.
— Доходи комунальних підприємств обмежені визначеними тарифами, а суми витрат не передбачені жодним законодавчим актом. Через це комунальники можуть безконтрольно збільшувати витрати і вимагати від органів місцевого самоврядування підвищення тарифів.
— На жаль, такого документа справді немає, а це створює певні проблеми, з якими ми стикаємось. В таких випадках наше відділення відстоює інтереси споживачів. Контролюємо, щоб у тарифи не були закладені суми штрафів, безнадійні борги тощо.
— На вартості тарифів можуть позначатися і перевитрати на заробітну плату, премії тощо.
— Фонд заробітної плати регулюється нормативними документами і його не можна необгрунтовано підвищувати, бо в такому разі до держбюджету стягується 30 відсотків перевитрат. Цю статтю повинні контролювати органи місцевого самоврядування.
— Формування тарифів — виключна компетенція органів місцевого самоврядування. Як можна впливати на цей процес?
— Треба враховувати вимоги законодавчих актів, котрі стосуються порядку формування тарифів, погоджувати їх з антимонопольними органами на стадії підготовки проекту. Бо коли рішення вже прийняте і ми виявляємо порушення, вимушені звертатися з позовом до суду.
Хотів би звернути ще увагу на підготовку економістів, бухгалтерів для комунальної сфери. Дуже важливо вміти вести реальний облік витрат за надані послуги. Ми перевіряли місцеві Ратнівське і Горохівське житлово-комунальні господарства і виявили, що там не облікують окремо витрат на вивезення сміття, а тому тарифи суттєво завищені. Не всюди аналізують причини витрат електроенергії, затраченої на постачання води.
Бесіду вів Любомир ПАХОЛОК.