ОЛЕКСАНДР ТОВСТЕНЮК : «ПЕРШИМ ПОБАЧИВ У МЕНІ МЕРА ІГОР ПАЛИЦЯ»*

Голова правління Фонду «Новий Луцьк» Олександр Товстенюк (на фото) одним із перших оголосив про свій намір очолити луцьку громаду. Втім, не з власної ініціативи — його кандидатуру запропонував, власне, сам засновник Фонду Ігор Палиця

Головним поштовхом для цього стала робота у Фонді й бажання реалізовувати проекти у ширших масштабах та з офіційними повноваженнями. Нині Олександр Товстенюк — кандидат на посаду луцького міського голови від політичної партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП».
Трохи більше ніж за тиждень до виборів розпитуємо Олександра Віталійовича про його готовність посісти місце лідера луцької громади, про перші кроки на посаді мера і плани Ігоря Палиці щодо подальшого розвитку Луцька

Ярослава ЛИПНЮК

— І все-таки ваше рішення йти на вибори міського голови для багатьох стало несподіванкою. Що спонукало до такого відповідального кроку?
— Насправді це була ідея та ініціатива Ігоря Палиці. Він мене довго і наполегливо переконував. Зрештою я погодився: якщо хочемо змін, і не абияких, а серйозних, — треба йти командою в міську раду, здобувати депутатську більшість і займати посаду голови.
— Який у вас план дій? З чого почнете, коли станете міським головою?
— Будемо продовжувати ту роботу, якою займалися у Фонді «Новий Луцьк». Тільки змінимо масштаби. Моя програма як міського голови буде співзвучна із програмою Фонду, яку ми представили ще у 2012 році.
Тоді в рамках виборчої кампанії Ігоря Палиці до Верховної Ради від Луцька ми провели масштабне анкетування, опитали 56 тисяч респондентів і створили таку собі базу проблем лучан. Вона постійно доповнюється новими зверненнями, тож, переконаний, більше інформації з приводу того, що треба зробити у Луцьку, — немає у жодного штабу, в жодного кандидата.
За листопад–грудень плануємо актуалізувати цю програму, переглянути, що вже зроблено, адже за ці три роки Фонд дуже багато реалізував, чимало зробили і самі лучани. У січні 2016–го на першій сесії плануємо презентувати комплексну програму розвитку Луцька на п’ять років.
— Тобто діяльність Фонду за цей період стане моделлю роботи наступного скликання міської ради?
— Я вже три роки є головою правління Фонду, за цей час було витрачено близько 180 мільйонів гривень для розвитку Луцька. Ми працюємо в усіх сферах життя міста, починаючи від приймальні Фонду, де надаємо допомогу соціально незахищеним людям на лікування і на харчування, закінчуючи програмами підтримки, приміром, недоношених діток, ветеранів, спортсменів, діячів культури. Ми маємо чітке бачення, як має розвиватися місто, як повинна працювати міська рада, чим будуть зайняті депутати, чиновники і міський голова.
— Серед заявлених планів — боротьба з корупцією. Вважаєте, що реально зламати цю систему, яка міцно вкорінилася у нашому суспільстві?
— Це реально зупинити, але шлях один — власним прикладом. Ми не збираємося ламати якісь системи. Це мають бути природні зміни. А відбудуться вони, коли чиновники і посадовці почнуть ефективно працювати.
Крім того, проблема виникла не через те, що люди погані чи жадібні, часто їх спонукає до таких вчинків неадекватно низька заробітна плата.
— Як відомо, кадри вирішують все. У разі перемоги будете ставити нові вимоги до працівників апарату міської ради?
— Хочу вже заявити, що ніхто не збирається проводити масові кадрові чистки. Я переконаний, що в міській раді є маса розумних людей, спеціалістів, які вміють працювати, знають свою роботу. З іншого боку, є там і зайві люди, які влаштовані на посади завдяки родинним чи дружнім зв’язкам. Такі люди автоматично звільняться, адже доведеться багато працювати і мати неабияку кваліфікацію. Працівники, які очевидно не на своєму місці, самі будуть звільнятися. А для професіоналів ми створимо всі необхідні умови, треба буде додатково вмотивовувати — ми готові. Фонд буде надавати гранти, заохочувати матеріально.
— Хто такий, на вашу думку, міський голова і чим він повинен займатися?
— Перш за все міський голова повинен пам’ятати про всіх людей, про кожного громадянина в місті. Займатися інвестиціями в місто на всіх рівнях. Відстоювати інтереси бізнесу — малого, середнього і великого, адже це — робочі місця, податки, одним словом — добробут усіх мешканців.
Міський голова не повинен втручатися в політику. Він має бути однаковим у ставленні до всіх мешканців, незалежно від їхніх політичних поглядів та належності до партій.
— Чим Луцьк є для вас особливим містом?
— Я тут народився, і цим Луцьк для мене вже особливий. Місто цікаве своїм географічним розташуванням: недалеко до Білорусі, недалеко до Польщі. Тому має, нехай поки не розкриті, але великі туристичні перспективи. Один Луцький замок чого вартий! Але його потрібно привести в належний вигляд, щоб навколо нього вирувало життя, щоб він не стояв пусткою. А зараз прийдеш, 20 хвилин погуляєш — і все, більше немає на що дивитись.
— Коли запускали реконструкцію «Авангарду», ви озвучили цікаву ідею про те, що оновлений стадіон сприятиме розвитку інфраструктури міста. Змагання всеукраїнського і міжнародного рівня допоможуть готельному бізнесу, ресторанному…
— У 2016 році в Луцьку заплановані чотири національні та один європейський чемпіонати, один великий тренувальний збір. Змагання такого рівня — це близько тисячі учасників, з якими приїжджають тренери, супроводжуючі, часто ще й друзі, батьки. І їм треба десь жити, харчуватися, проводити дозвілля, щось купувати. Крім того, це можливість відкрити Луцьк перед багатьма людьми — перед тими, хто за інших обставин сюди і не приїхав би.
— А ви маєте якесь бачення, як можна розвивати мікрорайони міста? Конкретно — 33–й, Центр, ДПЗ…
— У нас сьогодні в Луцьку працює вісім Офісів розвитку кварталів. Безпосередньо спілкуючись із людьми, працівники цих структур вивчають їхні проблеми, бачення. Усі спальні райони забудовані, і розбудувати там щось велике навряд чи вдасться, але привести в порядок двори, вулиці, спорудити дитячі і спортивні майданчики, засадити деревами, скверами — усе це в наших силах.
Найбільш наболіла тема, яку порушують лучани, — житлово-комунальне господарство. Є дуже багато звернень щодо ремонту будинків, під’їздів, дахів, підвалів, заміни комунікацій, каналізації. Тому ми надаємо консультації щодо створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), проводимо спеціальні навчання.
— Бувають випадки, коли Фонд допомагає із фінансуванням таких робіт?
— Фонд заохочує людей формувати квартальні, вуличні і будинкові комітети, створювати ОСББ, і, якщо вони звертаються із таким проханням, — допомагає коштами. Зараз ми фінансуємо проект одного ОСББ загальною вартістю 175 тисяч гривень: 130 тисяч вони зібрали самі, а 45 тисяч дає Фонд. Ми підтримуємо людей, які готові вкладати власні гроші.
— Для того, щоб місто почало одномоментно змінюватися, потрібні чималі кошти. Де плануєте їх брати?
— Передусім треба правильно розподілити бюджет. Якщо посадили дерево в одному дворі, то в кожному іншому районі теж треба посадити по деревцю. Ми знайдемо активних людей, які не будуть давати спокійно спати ні міському голові, ні його заступникам, а постійно ставитимуть нові завдання, розповідатимуть про потреби кожного будинку в усіх куточках Луцька.
Можу гарантувати: такого, щоб один мікрорайон став пріоритетним і на нього виділялися кошти, а про інший забули, — не буде.
— А яким би ви хотіли бачити Луцьк через п’ять років?
— Затишним, комфортним містом європейського рівня. Нам є до чого рости і що змінювати. Дуже хочеться, щоб не лише влада почала дбати про своє місто, а й кожен мешканець пам’ятав про порядок, чистоту, добробут інших, переживав за чуже майно, як за своє, за чужі гроші, як за свої. Тоді Луцьк буде успішним і процвітаючим.
— Активна благодійна діяльність за останні роки зробила Ігоря Палицю, мабуть, найвпливовішою людиною в місті. Якою ви бачите його роль надалі?
— Для мене той факт, що Ігор Палиця погодився очолити виборчий список і до міської, й до обласної ради, багато про що говорить. Він узяв на себе відповідальність за команду, яку веде на вибори. Зрозуміло, що, вигравши і в міській, і в обласній раді, Ігор Петрович обере вищий представницький орган, цілком ймовірно, що навіть стане головою облради. Переконаний, що ми згуртуємо потужну фракцію у Волинській обласній раді і, формуючи бюджет на наступний рік, дамо зрозуміти усім районам краю, що зміни на краще — не за горами.
Проте є ще довибори у Верховну Раду у 23–му окрузі, Ігор Палиця не може ігнорувати таку можливість. Адже парламент — це значно сильніший і потужніший інструмент, який дозволить змінити життя волинян на краще.
— Ви — наймолодший із кандидатів на посаду міського голови…
— Мені — 38, і я не такий уже молодий. До того ж переконаний, що маю досвіду більше, ніж дехто у передпенсійному віці. Ще навчаючись на третьому курсі, я почав займатися бізнесом. Разом із товаришем ми привозили канцтовари з Польщі і продавали. Це були невеликі гроші, але — мої. Це давало змогу себе комфортніше почувати і не залежати від того, чи вчасно держава нарахує стипендію.
Коли у 1998 році закінчив навчання, пішов до батька на книжкову фабрику «Християнське життя». Там мусив доводити, що займаю посаду не завдяки татові, а тому, що сам є непоганим професіоналом. Це було моє перше робоче місце, після якого реалізовував ще дуже багато цікавих проектів. До речі, до кожного місця роботи я мав стосунок як власник — з часткою від 20 до 50%.
— Що думаєте про інших претендентів на посаду луцького міського голови? Кого вважаєте головним конкурентом?
— Мабуть, все-таки Миколу Романюка. У нього був шанс показати себе. Я так думаю: якщо достойно працювати п’ять років поспіль, рейтинг мав би сягати 80%. Яким є реальний рівень довіри лучан до мера — побачимо лише після виборів.
Як на мене, то наша команда працювала в такому ритмі і з такими результатами, що є всі шанси отримати понад 50% голосів ще у першому турі.
— Чому вважаєте, що вам на посаді міського голови вдасться більше, ніж вашим попередникам?
— Моїми попередниками на посаді міського голови були люди, сформовані при комуністичному режимі. Тоді ще не працювала ринкова економіка, і, як показує стиль їхнього управління, вони так і не розібралися, як мусить жити місто в цих умовах.
Окрім того, результати роботи нашого Фонду не залишають сумнівів, що і на офіційних посадах нам вдасться чути лучан, дбати про їхні інтереси. Робота на людей і для людей за ці роки стала частиною свідомості кожного працівника Фонду, це тепер — у нас в крові. Бажання є, компетенція є, питання за повноваженнями, і переконаний, що лучани невдовзі нам їх дадуть.

На фото: Довіряєш Ігорю Палиці? Підтримай Олександра Товстенюка!