БУРЖУЙКИ ВІД ГАЗЕТИ «ВОЛИНЬ» І ДЕПУТАТА ОБЛРАДИ ВОЛОДИМИРА ДЕЙНИ ГРІТИМУТЬ У ЛІСІ ПРАВООХОРОНЦІВ

У бурштиновому протистоянні залишається риторичним питання: хто переможе — силовики, бурштинокопачі чи морози?..

Сергій НАУМУК

«У НАС, ЯК У ДОНЕЦЬКУ, —
В КРАМНИЦІ ХОДЯТЬ
З АВТОМАТАМИ»
Протистояння між силовиками та нелегальними старателями наразі триває. Правоохоронці й далі перебувають на блокпостах. До цього всі ніби звикли. Щоправда, серед місцевих жителів потрохи шириться невдоволення.
— У нас, як у Донецьку, — в крамниці ходять з автоматами, — єхидно каже жінка у відповідь на моє питання про життя–буття. — Вже й у ліс просто так не поїдеш. Жителі Лісового також нарікають на те, що солдати надто ретельно перевіряють сумки тих, хто йде на потяг. Адже шлях до зупинки дизеля пролягає через один із блокпостів, на якому чергують волинські нацгвардійці. Перед шлагбаумом — опудало «охоронця» з мечем та щитом. Коров’ячий череп здалеку нагадує вікінга. Троє бійців сидять біля вогню. На автомобільному сидінні ближче до багаття вмостився пес Рижик, якого солдати усюди возять із собою.
— Бурштин — це наше національне багатство. Його видобуток повинен бути узаконений і приносити державі гроші, а не так, як зараз, — супиться старший наряду. — І рекультивація мусить бути обов’язково. Люди просто ласі до легких заробітків.
— Повертаєшся з ротації, а там такі ціни в крамницях! — міняє тему інший гвардієць. — А коли з АТО приїжджаєш, то бачиш, що життя взагалі змінилося.
Хлопці розповідають, що бурштинокопачі нібито зменшили активність. Хіба зрідка доводиться прогнати двох–трьох любителів легкої наживи. Масових напливів останнім часом немає. Уночі взагалі тихо: хіба зрідка проїде місцева автівка. Для комфорту бійці облаштували на блокпосту навіть лазню. Не вельми вірю, тому йду глянути на власні очі. Дійсно, одне з приміщень із дощок та плівки слугує лазнею. Є навіть класичний передбанник зі столиком та лавками. У парилці джерелом тепла служить буржуйка. Плівка утримує тепло, тож можна паритися, кажуть хлопці.
Тим часом під’їжджає перший заступник начальника Луцького відділу поліції Ярослав Соломонюк, який нині координує роботу силовиків у Маневицькому районі. Ми, як і обіцяли, привезли дві буржуйки від підприємця, депутата обласної ради Володимира Дейни.
Нині у наметовому містечку трохи менше бійців. Проте на вихідні знову буде підкріплення. Два намети ще не обігріваються, тож наш подарунок не буде зайвим. Заходимо в намет нацгвардійців. Одразу відчувається тепло. В одній буржуйці горить вогонь.
— Коли топили дві, то було надто душно, і я дав наказ топити лише одну, — каже Ярослав Соломонюк.
Ярослав Васильович розповідає, що копачів бурштину тепер значно менше. Мовляв, уже переконалися, що правоохоронці будуть постійно. Нацгвардійці цілодобово роблять обходи території.

«ТІ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ З АТО, ТУТ НІБИ ПРОХОДЯТЬ РЕАБІЛІТАЦІЮ»
На дальньому кінці «клондайку» свій блокпост обладнали члени громадської організації «Буг». Під’їжджаємо туди. Велика вівчарка з гавкотом кидається до машини. Чоловік у камуфляжі кличе її до себе, але пес не дається в руки. Чоловік намагається відігнати собаку. Вони довго змагаються хто кого: пес прорветься до машини чи його спіймає один із членів «Бугу». Нарешті чотирилапий охоронець на прив’язі. Кент — так звуть пса — допомагає хлопцям сторожувати та затримувати порушників.
— Він ще здалеку чує чужих. Підбіжить і гавкає. Тоді вже його годі зупинити, — каже один із членів організації «Буг» Віктор. — Самі бачили, я його ледве відігнав від вашої машини. Ми тут допомагаємо правоохоронцям. Маємо свій сектор для спостереження. Так просто до жили не підійдеш. Дехто з наших хлопців має офіційно зареєстровану зброю. Затримуємо копачів і викликаємо міліцію. А тоді їх уже забирають і складають протоколи. Ми тут із власної ініціативи. Харчування, пальне та все необхідне купуємо за свої кошти.
«Бугівці» облаштували добротний табір. Дрова акуратно складені й накриті плівкою. «Їдальня» також обтягнута прозорою плівкою, тому всередині затишно і світло. Мають також намет, де відпочивають.
— Частина наших хлопців, що повернулися з АТО, тут ніби проходять реабілітацію, — продовжує Віктор. — Вони перебувають серед своїх, їм легше призвичаїтися до мирного життя. У кого ще проявляється неврівноваженість, тих залишаємо сторожувати табір. Хто вже подолав пережите, йде на обхід території чи допомагає затримувати порушників.
Хлопці з «Бугу» також свідомі того, що стережуть народне добро. Мовляв, від видобутку бурштину вигоду мають отримувати всі, а не окремі спритники, які й копійки не сплачують у бюджет. Наразі ж до цього далеко.
Бурштинове протистояння триває.

На фото: Ярослав Соломонюк (у центрі) разом з бійцями переконані, що наш подарунок не буде зайвим.