ЯК ЗМІНИЛИСЯ ВАШІ УЯВЛЕННЯ ПРО СУД ДО І ПІСЛЯ ЗНАЙОМСТВА З ЙОГО РОБОТОЮ?

Ігор ЯКУШЕВ, професор кафедри цивільно-правових дисциплін Східноєвропейського національного університету :
— Оскільки я сам працював у суді, то мені хотілося, щоб наші студенти теж побачили, як відбуваються у суді засідання, чим займається суд, які його завдання. Тому вирішили укласти угоду з територіальним управлінням Державної судової адміністрації про проходження студентами практики в судових установах області. Думаю, їхнє враження змінюється так само, як і моє, коли у 1983 році я прийшов на практику в Луцький міськрайонний суд і залишився там працювати. Щоправда, тоді суд був апаратом репресивної машини, а сьогодні його головне призначення — захист прав людей. Тому так само, як моє уявлення про суд кардинально змінилося, коли побачив його зсередини, так і студенти, які проходили практику в судових установах, змінили свої погляди. Я завжди кажу, що професія юриста рано чи пізно приведе до суду, тому що це та інстанція, яка ставить крапку у конфлікті і вирішує, що правильно, а що ні. Перебуваючи на практиці, вони бачать, які міркування має суд, і які він може постановити рішення. Студент починає концентруватися на тих знаннях, які йому дійсно більше потрібні.
У день професійного свята хочеться побажати суддям, щоб реформування судової системи не проводилося кожен раз по-новому з приходом нових політиків. Як на мене, у нас має бути єдина судова трирівнева система, де були б суди першої, другої і касаційної інстанції. Не треба створювати масу різних судів, коли людина не знає, куди їй звернутися. Треба, щоб реформування закінчилося з користю для людей, і щоб люстраційні процеси не висіли дамокловим мечем над професіоналами. Бо їх у судовій системі переважна більшість.

Євгенія ПОЛЯЧЕК, студентка 4 курсу Коледжу технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки:
— Ще з раннього дитинства чула від своєї бабусі, яка працювала у Волинському обласному суді, розповіді про свою роботу, які мені завжди подобались. Бабуся 36 років віддала судовій системі, працювала на посадах друкарки, завідувача секретаріату, інспектора спецчастини, завідувача канцелярії. Працювала із головою Волинського обласного суду Борисом Аркадійовичем Плахтієм секретарем колегії у кримінальних справах. Тому я вже, мабуть, у 5-му класі свідомо обрала професію юриста.
Проходячи практику в Луцькому міськрайонному суді Волинської області, я підтвердила свої позитивні враження про суд, адже побачила, що тут працюють висококваліфіковані працівники, їхня робота дуже відповідальна, серйозна, інтенсивна. Є велика кількість справ, надходження заяв, клопотань, подань та звернень громадян. Нелегко справлятися з усім цим, але працівникам суду це вдається! Я захоплююся, з якою оперативністю вони виконують покладені на них обов’язки!

Ігор ПОЛІЩУК, практичний психолог, викладач суспільних дисциплін ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. Агатангела Кримського»:
— Як практичний психолог я неодноразово бував у нашому місцевому суді в якості організатора екскурсій, представника інтересів студентки, яка була свідком. Кожного разу переконуюся у великій користі таких зустрічей безпосередньо в установах — соціальних інститутах, яких наші діти не мають боятися, а вміти ефективно використовувати.

Андрій ЦЬОСЬ, студент 3 курсу ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. Агатангела Кримського»:
— Спершу у мене було відчуття, що суд — неприємне, страшне місце для кожної людини, куди не хочеться потрапляти. А зараз розумію, що варто вникати в суть системи судочинства, щоб за потреби вміти захищати свої права, не боячись свідчити у суді. Екскурсії в такі установи варто проводити і далі, адже вони наближають нас до реалій життя.

Сергій АДАМЧУК, голова громадської організації «Партнер»:
— На жаль, абсолютна більшість людей свої уявлення про суд будують, виходячи із зовнішніх чинників: телевізора та чуток. Але коли ти звертаєшся до суду особисто, думка починає змінюватися. Прагнучи отримати справедливе правосуддя, ми повинні чітко усвідомлювати, що є певна процедура розгляду будь-якої справи, є доказова база і рівень важливості кожного аргументу. І не завжди наша переконаність у своїй правоті є підставою для позитивного для нас рішення. Також варто розуміти, що судова система — це лише одна з трьох складових влади в Україні. Оскільки проблеми є в державі, то відповідно вони будуть і в судовій владі. З шестирічного досвіду оцінки рівня задоволення якістю функціонування судів, ми зрозуміли, що ті люди, які були в суді, дають йому значно вищі оцінки. Сьогодні понад 80% осіб, які хоча б раз там були, відгукуються набагато краще.