ВДЯЧНІСТЬ: ДОБРЕ СЛОВО ЛІКУЄ ДУШУ КОЛИШНЬОГО ЛИСТОНОШІ
Як не виконати прохання Івана Юхимовича Краснопери, інваліда війни ІІ групи, мешканця села Годомичі Маневицького району, якщо його ще й досі в селі називають “Іваном-поштариком”, бо 17 років розносив з хати в хату нашу газету, усе життя її передплачував...
Як не виконати прохання Івана Юхимовича Краснопери, інваліда війни ІІ групи, мешканця села Годомичі Маневицького району, якщо його ще й досі в селі називають “Іваном-поштариком”, бо 17 років розносив з хати в хату нашу газету, усе життя її передплачував. Іван Юхимович дякує медичному персоналу кардіологічного відділення обласного госпіталю інвалідів війни, а особливо лікареві Зої Шарук: “Я став інвалідом війни в 1945 році, ще 20-літнім хлопцем, тому часто лікую своє зранене тіло в лікарнях. Останнім часом — у госпіталі, але вперше зустрів таку чуйну, добросовісну людину із золотими руками і добрим милосердним характером, яка лікує не тільки тіло, а й душу. Щира дяка Вам, Зоє Євгенівно, нехай доброта ваша віддасться вам сторицею від ваших дітей, внуків і нас, ваших пацієнтів. Адже ми уже старі, немічні люди і не в кожного знайдеться для нас співчуття і ласкаве слово, а у вас воно є”.