«КОЛИ ПОБАЧИВ ПАРУ ФЕНІКСІВ, ТО НАВІТЬ НЕ ТОРГУВАВСЯ»

Сергій Герман із Старого Чорторийська Маневицького району вирощує домашню птицю не лише для того, щоб мати м’ясо та яйця, а й для душі

Ніколи не подумав би, що сільське обійстя може здивувати… курми. Траплялося спілкуватися з птахівниками, котрі утримували чимало різного птаства. Проте завжди «родзинкою» були фазани, павичі або інші незвичні птахи. А от Сергій Герман із Старого Чорторийська Маневицького району найбільше захоплюється курочками і півниками. Спочатку він розводив куріпок, мав їх до 1 тисячі голів. А минулого року захопився чубарочками

Сергій НАУМУК

Поїхав із колегами на спеціалізовану виставку у Львів і побачив декоративних курей, які його одразу зацікавили. Тож придбав голубого півника з волохатими лапками. З того часу у Сергія «почалася гарячка», як він сам каже з гумором. Минулого року був на виставках у Ковелі, Рівному та Львові. Усюди купував або міняв птицю, аж доки все подвір’я не заполонили фенікси й бентанки, голландські чубаті й кохінхіни. Курей на подвір’ї стільки, що очі розбігаються.
— Гляньте он на ту гарну сіру курочку породи фенікс? — показує господар. — Коли побачив цю пару феніксів на виставці, то навіть не торгувався. Настільки вони мені сподобалися. Хвіст у мого півня невеликий, але прочитав, що може вирости до 11 метрів.
Цей невеликий півник дуже бойовий. Сергій каже, що птиця малих порід завжди більш войовнича. А от більших — навпаки, мирна. Господареві більше до душі невеликі кури. Може тому, що вони не лише більш бойові, але й співучіші?
— От якби ви послухали, як вони вранці починають співати! Великі так виводять, як маленькі, — захоплено каже Сергій Герман.
Скільки усього має порід — господар зізнається, що не знає. Але одразу береться розповідати про кожну нову курку, що з’являється біля ніг. До речі, це ще одна особливість саме невеликих декоративних порід курей: вони не бояться людей. Більші тримаються поодаль.
— Ці і дві великі птиці обміняв на виставці на перепілок. Одна курка великої породи з’їдає втричі більше за малу. Але їхні яйця не надто відрізняються за розміром. При тому, що малі несуться краще. Я таких маленьких із 50 тримав би. Вони несуться дуже добре, — пояснює господар ще одну причину захоплення малими породами декоративних несучок. До ніг підходить дві невеликі курочки: в однієї пір’я коричневе з чорною облямівкою, в другої — кремове з чорною облямівкою. — Це два сібрайти: золотистий і пшеничний. А це півень голландської білочубої породи хвоста скинув і відновлює. Ох він і бойовий! З тим кольоровим весь час б’ються.
Сібрайти — одна з найдорожчих порід. Курка коштує 300 — 400 гривень. А все тому, що їх дуже важко виводити. Та й інші улюбленці Сергія не дешеві. Бувало, одне яйце купував за 25 гривень. Запитую, як відрізняє яйця різних порід. Господар каже, що яйця багатьох порід трохи інші: у феніксів — подовгасті, у кохінхінів — круглі. Але загалом вони дуже схожі, навіть за розміром не надто різняться. Крім курей, Герман утримує качок, перепілок, індиків та фазанів.
— Побачив якось у селі стадо чубатих і купив чубатого качура. Маю за нього віддати три качки. Зробив для качок басейн. Вони з весни до осені там сидять. Дуже хотів спробувати цю птицю розвести, — зізнається Сергій. — Маю і три руанські качки. Вони більші за звичайні. Добре несуться день у день. Коли злазять з гнізда, то закривають його пухом. Їхні яйця смажити добре і на салат.
Господар переконався, що малі качки їдять нарівні з великими, але вихід м’яса значно менший. Тому вирішив зупинитися на руанських. А от для квочки добре використати індичку. Ця птиця й на яйцях добре сидить, і добре виводок водить. Вона була разом із каченятами, яких водить, зо два місяці біля басейну.
— Кому що подобається, а мені — птахи. Годую їх для естетичного задоволення, — каже Сергій. — Заробітку на птиці — нуль. Спочатку пробував, а потім вирішив, що купую для душі, та й усе.


На фото: Декоративне птахівництво приносить Сергієві Герману справжнє задоволення.
Фото Сергія НАУМУКА.