У гості до прабабусі, яка мешкає в Любомлі, з Луцька приїхав погостювати чотирирічний правнучок Михайло. Дорослі сіли за стіл обідати. Хтось зауважив, що не вистачає свіжих помідорів...
У гості до прабабусі, яка мешкає в Любомлі, з Луцька приїхав погостювати чотирирічний правнучок Михайло. Дорослі сіли за стіл обідати. Хтось зауважив, що не вистачає свіжих помідорів. Через кілька хвилин з двору вбіг радісний хлопчик, несучи в жменях зірвані на грядці зелені помідори. “Нате,— вигукнув,— і не кажіть, що вам нема що їсти”. “Навіщо ти зірвав, вони ж зелені?”— сварить тато. “Поки ви балакатимете, помідори почервоніють і доспіють”,— глибокодумно мовило хлопченя.
