Ірина злягла раптово. Ніщо не віщувало біди. Енергійна жінка, котра сповна переймалася чужими проблемами, як губка, сприймала все почуте, не могла встати на ноги...
Ірина злягла раптово. Ніщо не віщувало біди. Енергійна жінка, котра сповна переймалася чужими проблемами, як губка, сприймала все почуте, не могла встати на ноги
Марія КОРНИЛЮК
Хоча через недугу залишилася без роботи, її домашній телефон не замовкав. Рідні та надійні друзі, перевірені роками й обставинами, не покидали Ірину наодинці з проблемами, допомагали їй здолати важкий депресивний стан. …І диво безмежної любові створило чудо. Страшна недуга відступила. Іра переконалася, що справжність дружби, щирість взаємин можна пізнати у немочі та скруті. Всемогутній Бог подарував їй новий шанс, нові роки, аби пізнавати себе, світ і тішитися кожним прийдешнім днем. Ірина тепер часто згадує фрагмент із прочитаної історії для душі від італійського філософа і священика Бруно Ферреро: «Родина — це єдиний справжній рахунок у банку. Не залишай же його порожнім. Ніколи. Щодня клади на нього любов, ніжність, вірність, жертовність. Відсотки з такого капіталу є воістину незліченними». А ще вона любить цитувати іншу фразу цього ж автора: «Любов — це єдиний дар, що росте тоді, коли його роздають». Сьогодні, коли всі говорять про грип, ви зателефонували до колеги, яка не прийшла на роботу, і запитали, чи потрібна їй якась допомога? Навіть ваші увага і турбота можуть стати ліками. м. Нововолинськ
