«БЕЗ ВАГАНЬ І ПРИКРАС ХТОСЬ ВМИРАЄ ЗА НАС, А ТОЧНІШЕ – ЗА НАШЕ ПРОЗРІННЯ»

Присвячується волинянам Сергію Байдовському, Едуарду Гриневичу, Василю Мойсею, Іванові Тарасюку, Віктору Хомяку, Юрію Сидорчуку, Олександру Бадері, рівненчанам Георгію Арутюняну, Валерію Опанасюку, Олександру Храпаченку, Іванові Городнюку, Анатолію Курачу та всім іншим сміливцям, полеглим під час Революції гідності

Анна БАГРЯНА (21.02.2014)

Все летить шкереберть,
вкотре «воля чи смерть» —
терезів безупинне гойдання.
Захлинається кат
в океані проклять,
що на нього летять
із Майдану.

Воля кров’ю стіка
впізнається рука
двоголової птахопотвори.
Скільки крові іще
(вже наповнена вщерть),
щоби луснула плоть її хвора?

Сто життів нанівець,
швидше б кату — кінець
і початок новий Україні.
Без вагань і прикрас
хтось вмирає за нас,
а точніше — за наше прозріння.

Там, де мир і тепло,
їм би краще було,
але доля героїв така є:
вмить усе — шкереберть,
перемога чи смерть.
Бо ж — до раю рабів не пускають.