Священики з Рівненського району змінили ряси на камуфляж і поїхали з місією на прифронтову Луганщину...
Священики з Рівненського району змінили ряси на камуфляж і поїхали з місією на прифронтову Луганщину... Для Василя Кухарчука з села Карпилівка і Тараса Климовича з Городка це вже друга добровільна капеланська служба – торік восени вони перебували в секторі «М». Щодня організовують для бійців вранішні служіння. Окрім того, чимало спілкуються з солдатами, котрі потребують довірливих розмов або порад від наставників. Отож духівникам доводиться бути ще й трохи психологами. — Бійці воюють із ворогом автоматами, а наша зброя — хрест, віра й молитва, – говорить отець Василь. – Окрім фізичної, відбувається ще й духовна боротьба. Солдатам важливо бачити, що поруч із ними є священики. – Їдемо, щоб донести людям Боже слово — без нього тут украй складно, – вважає отець Тарас. – Священик усюди має служити й допомагати тим, хто потребує. На їхні служби можуть приходити й місцеві жителі. «Чим більше церков — тим менше сепаратистів», – переконані рівненські капелани, з якими спілкувалася Ярослава Тимощук.
