Претендент на посаду прем’єр-міністра Володимир Гройсман влаштував Петру Порошенку демарш...
Претендент на посаду прем’єр-міністра Володимир Гройсман влаштував Петру Порошенку демарш, відмовившись очолювати уряд, якщо не будуть враховані його кадрові пропозиції...
Василь РОГУЦЬКИЙ
Про технократичний уряд наші політики поговорили трохи для годиться, швидко забули і традиційно стали ділити портфелі. Але тут раптом усе сплутав 38-річний Володимир Гройсман. Не захотів на посаді прем’єра прикривати когось і зажадав кілька міністерських крісел для своїх людей, що видається логічним, оскільки він бере на себе відповідальність керувати Кабміном. А якщо не пристануть на його вимоги, то пригрозив відмовитись від посади. Як стверджують ЗМІ, Володимир Гройсман кілька разів «звільнявся» і «поновлювався» і таки частково досяг свого – на його вимогу заступник голови Адміністрації Президента Віталій Ковальчук не буде першим віце-прем’єр-міністром. Таким чином своєю наполегливістю Гройсман заробив перший плюс, ще навіть не очоливши уряд. А попереджав же глава президентської Адміністрації Борис Ложкін, що той вміє казати «ні», у тому числі й Президенту!.. Тим часом учора переговорники нібито дійшли якоїсь згоди і ганебний кількамісячний політичний серіал, який люди називають «дурдом якийсь», вийшов на фінішну пряму. Сьогодні мають пакетом голосувати за відставку Яценюка і призначення Гройсмана (якщо, звісно, за ніч, поки друкуватиметься газета, автори сценарію не придумають нових поворотів). Так пообіцяв і сам Володимир Гройсман. Він, до речі, знайшов вдалу форму спілкування із громадою. Просто у кабінеті кілька хвилин на камеру без папірця ділиться думками та новинами, а потім викладає це в інтернет. Учора пан Гройсман у такому зверненні заявив, що «прийнятний формат» знайдено, а також уже звично, дуже красиво наобіцяв: «Коли у країні є великі виклики, коли людям живеться надзвичайно важко, коли вони не можуть купити собі ліки, займатись корупцією, контрабандою, «відмиванням» податків – це великий злочин, мародерство, і такі люди не можуть бути допущені до влади». Ех... хіба скажеш краще? Але як тепер, після таких складних перемовин, у нового Кабміну складатиметься робота з Президентом? Тут, варто зазначити, потенційно конфлікт між ними закладено ще у Конституції. Згідно з нею, у нас – парламентсько-президентська республіка, тобто прем’єр – якщо не перша особа у державі, то і не друга. І з цим, певно, треба щось робити, аби вічно не стикати їх лобами. Буцатись вінницькі соратники Гройсман та Порошенко, звісно, навряд чи будуть, принаймні публічно. Але якщо дійде до того, що хтось із них прилюдно «наїде» на іншого, то цього дня політичним силам одразу ж можна буде розгортати передвиборчі штаби.
КОМЕНТАР Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політконсультант: — Розкол у стосунках Порошенка та Гройсмана буде тільки поглиблюватися. Порошенко таких речей не забуває... Позитив цієї ситуації полягає в тому, що після неї усі повинні вирости і зрозуміти, що друзів і ворогів тут немає. Психологія Гройсмана дуже проста: він сприймає політиків не як ворогів або друзів, а як політичних попутників. Якщо ти сьогодні вигідний і корисний — як Президент Порошенко — він буде співпрацювати, але якщо завтра вигоди бачити не буде, то легко розійдеться з подібним партнером.
