БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ: які б святкові вихідні ви зробили робочими?

Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович повідомив про розробку законопроекту, що має значно зменшити кількість вихідних святкових днів і перетворити частину їх, зокрема, 2 і 9 травня, і, ймовірно, 8 березня, на робочі. При цьому В’ятрович наголосив, що 9 травня має залишитися святом (неробочим цей день зробили у 1965 році). А які б святкові вихідні ви зробили робочими?

Богдан БЕНЮК,
народний артист України (м. Київ):
— Я б зробив робочими всі святкові дні, що перейшли у спадок з радянського минулого. Вони повинні зникнути з нашої свідомості як пережиток. Ми не скасовували їх 25 років тому, це треба зробити зараз. А хто хоче порадувати своїх батьків, які вірять у торжество комунізму, нехай організує вдома святкову вечерю після роботи.

Ігор ЛАПІН,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Лише в Іспанії вихідних більше, ніж в Україні — аж 140 днів у році. Але хіба ми так добре живемо? Тому я за те, щоб пострадянські дати забрати з календаря. Думаю, ми повинні мати свої свята, хай їх буде менше, бо вихідні використовують недобросовісні роботодавці як механізм зменшення заробітної плати, особливо у приватному секторі. Якщо говорити конкретно про 1–2 травня, я цього свята не розумію, а інші мають українські аналоги — 8 Березня, до прикладу, можна замінити Днем Матері. Щодо 8–9 травня, питання теж досить спірне, що вважати перемогою у війні: капітуляцію Німеччини чи, можливо, 2 вересня — закінчення Другої світової війни. Хай історики скажуть своє слово.

Оксана КОВАЛЕНКО,
головний редактор ТВО телебачення філії НТКУ «Волинська регіональна дирекція» (м. Луцьк):
— З цього переліку — 2 травня. Солідарність органічніше проявляється у праці, а не у відпочинку. 9 травня однозначно «ні»: ми з донькою постійно ходимо цього дня на меморіал у Луцьку, це незайва нагода поговорити про наших загиблих Тимофія Романюка у Червоній армії і Тимофія Супруна в армії польській і про те, чому так багато людей приходить сюди… А 8 березня я зберегла би тому, що це день, коли ми зустрічаємося зі своїми мамами і з татами. Я люблю його за те, що він дає час для рідних, якого завше не вистачає при робочій зайнятості.

Валентин МАРЧУК,
прес-секретар Волинської єпархії УПЦ МП (м. Луцьк):
— Загалом погоджуюся, а от 9 травня насправді є Днем пам’яті та примирення, тому залишив би його святковим. Як священнослужитель насамперед хотів би, щоб на державному рівні відзначалися церковні свята, що пов’язані безпосередньо з історичними постатями України, такими, як рівноапостольний князь Володимир, а також великі християнські празники — Великдень, Трійця, щоб нарешті стала святковою (а не базарною) неділя, а кожна людина могла цього дня помолитися у храмі.

Володимир ЛИС,
письменник (м. Луцьк):
— Звичайно, такими днями мають бути 1–2 травня та 8 Березня. А 22 січня, День Соборності, зробив би вихідним. Також у нашій країні давно назріла потреба проголосити офіційним святом день народження Тараса Шевченка. Приміром, у США є кілька державних свят, які приурочені видатним діячам: Джорджу Вашингтону, Аврааму Лінкольну, Мартіну Лютеру Кінгу. Чимало цікавинок є і в японців: день повноліття, день цвітіння сакури… Що не заважає цій країні бути однією з найбагатших у світі.

Алла САДОВНИК,
журналістка газети «Рівне вечірнє» (м. Рівне):
— Зробила б робочими 1, 2 та 9 травня. Уже давно День солідарності трудящих та День Перемоги ніхто не святкує і смислового навантаження вони не несуть. Пам’ятати про трагедію Другої світової та її жертви ми зобов’язані. Втім, навряд чи окремий вихідний якимось чином стимулює дійсно пам’ятати, а не просто знати, що це за дата у календарі. Сумнівним вихідним можна назвати і 8 березня. Як на мене, варто було б запровадити так звану практику вільних вихідних, коли компанія може сама визначити, до якої дати їй робити вихідний. Наприклад, можливо, хтось надав би перевагу Водохрещу або вихідному на католицьке Різдво чи до Дня Свободи.

Андрій БОНДАРЧУК,
народний депутат України І скликання, журналіст, письменник (м. Луцьк):
— Робочими я зробив би 1 та 2 травня. А вихідним замість 8 березня оголосив День Матері. Бо свято 8 Березня не має під собою ніякого українського підгрунтя. 9 травня треба залишити, але назвати його не Днем Перемоги, а Днем Примирення. І воно має відзначатись як історична дата, а не державна, адже це по суті була перемога одного режиму над іншим. І не відомо, який з них зробив для України більше біди. Не забуваймо, що лише за 25 перших років існування комуністичного режиму Україна переживала три голодомори…

Людмила ПІХОЦЬКА,
голова осередку Союзу українок (смт Торчин Луцького району):
— Я б ніколи не відзначала 1—2 травня. Якщо це свято праці, то треба працювати, а не влаштовувати демонстрації. Щодо Дня Перемоги, на мою думку, його справді доречніше назвати Днем пам’яті жертв усіх воєн і відзначати 8 травня, як це робить цілий світ. Але не робити це в дусі радянських традицій. І обов’язково святкувати День Матері. Бо цьогоріч по радіо і телеканалах більше говорили про війну, ніж про вшанування матерів.

Богдан ШИБА,
луцький міський голова 2006–2010 років (м. Луцьк):
Зараз Україна в такому стані, що потрібно працювати, а не святкувати. Вважаю, що всі, крім релігійних свят, мають бути робочими. А на період весняно- й осінньо-польових робіт потрібно запровадити «картопляні канікули», як це було за Польщі: у цей період дати людям спеціальні додаткові вихідні.

Бліц провели Ярослава ТИМОЩУК, Василь УЛІЦЬКИЙ, Мирослава КОЗЮПА, Оксана КУЦИК.