Виготовити хатинку для курчат — брудер — можна самостійно...
Виготовити хатинку для курчат — брудер — можна самостійно
Весна добігає кінця, і перед багатьма господинями, котрі купують курчат на базарі або закладають яйця в інкубатор, постає питання, як їх утримувати. Адже квочки на обійсті може й не виявитися. Проте можна вирощувати курчат і без природної матері. Для цього варто мати так званий брудер — будиночок для пташенят. У ньому встановлюють необхідне обладнання, зокрема терморегулятор, щоб постійно підтримувати задану температуру та освітлення. Його можна придбати за оголошенням в інтернеті. Коштує така хатинка від 1 тисячі гривень. Але кожному господареві під силу зробити брудер самому
Микола МЕЛЬНИК
ВИМОГИ ДО БРУДЕРА Брудер — це контейнер для вирощування молодняка птахів. Його обладнують годівницями, поїлками, обігрівом та освітленням. Курчата досить чутливі до світла. Значення має не тільки тривалість світлового дня, але й спектр променів. Вважають, що пташенята швидше ростуть при червоному світлі. Для обігріву брудер найкраще обладнати інфрачервоними лампами: вони і грітимуть, і світитимуть. Можна використати й лампи розжарювання, які значно дешевші. Важливо, аби в брудері було чисто, інакше курчата хворітимуть та здихатимуть. Для збору посліду використовують спеціальний піддон. Інструкція зі складання З листа фанери вирізати дві бічні панелі розміром 500х480 мм, три штуки (задня стінка, дно і стеля) розміром 700х500 мм. Для встановлення сітчастої підлоги і піддона прикрутити до стінок рейки. Піддон має ковзати по них, ніби висувна шухляда стола. Одні рейки (для піддона) прибивають під саме дно, інші (для підлоги) — вище на 2 сантиметри від перших. Потрібно чотири рейки по 460 мм і дві по 660 мм. Для з’єднання стінок між собою використовують брус 30х20 мм. Чотири відрізки довжиною 400 мм кріплять на бічні стінки, з’єднуючи по верхньому краю. Широка сторона бруса прилягає до стінки. З’єднують конструкцію зі стінок, прикручуючи саморізами задню стінку до брусків. Для передньої частини випилюють дві перемички довжиною 640 мм. Перемички встановлюють між ребрами жорсткості. З боків монтують планки 400х50 мм. На них закріплюють завіси та дверцята розміром 400х445 мм. Дверцята можуть бути суцільні або у вигляді віконець, закритих дрібною сіткою. Сітчасті зручніше, бо через них можна спостерігати за курчатами. Їх можна завісити тканиною. Так і тепло зберігатиметься, і повітря циркулюватиме. Сітчаста підлога для курчат різного віку повинна мати різний розмір вічок: для кількаденних — 5х5 мм, до 14 днів — 10х10 мм, від 14 до 30 днів — 25х10 мм. Якщо пташенята весь час перебуватимуть в одному брудері, то треба мати комплект змінних сіток для підлоги.
МІКРОКЛІМАТ У КОНТЕЙНЕРІ Для курчат у перші дні необхідна температура 37° C. Далі її знижують на 1 градус кожні три дні, поступово доводячи до температури 22° C. Її вважають оптимальною для дорослих птахів. Головним критерієм температурного комфорту є поведінка курчат: якщо вони малорухливі, погано їдять і скупчуються, то їм холодно, якщо розпускають крила, то жарко. У невеликому брудері забезпечити обігрів можна установкою інфрачервоних ламп. Нагрівальний кабель прокладають по задній стінці. Для контролю температури у брудері встановлюють термометр. Підключений до системи терморегулятор дасть змогу автоматично контролювати температуру і запобігти перегріву пташенят. Освітлення в перші сім днів має бути цілодобовим. Потім його тривалість зменшують на три години щотижня, поступово доводячи до 12 годин на добу. У перший день інтенсивність освітлення становить 20–25 лк. До тритижневого віку його плавно знижують до 5–8 лк. Приміщення, де встановлюється брудер, має добре вентилюватися, але без протягів. Головне, аби не було пилу і запаху сірководню. Оптимальний показник вологості повітря — 60–70 відсотків. Брудер для курчат обладнують годівницями та напувалками. Лоточну годівницю можна зробити самому з металевого профілю. Її перевага в тому, що можна засипати корм ззовні й не турбувати зайвий раз курчат. Для того щоб пташенята не розкидали корму, його вкривають металевою сіткою. Поїлки можуть бути різними за конструкцією: відкритими, вакуумними, чашковими, ніпельними. Останні кращі, адже перешкоджають розбризкуванню води. Варто розташувати брудер на ніжках, бо на підлозі завжди холодніше.
На фото: Контейнер для перепілок із бункерною годівницею та ніпельною поїлкою, який виготовив Володимир Собіборець із села Черкаси Ковельського району. Фото Сергія НАУМУКА.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ: фанера 10 мм; брус 30х20 мм; рейки; оцинкована сітка з вічками 5х5, 10х10 і 25х15 мм; навіси; лист ПХВ; саморізи; патрон; кабель; лампочка; терморегулятор. Всі пиломатеріали треба обробити антисептиком.
